Жінка уклала з фінансовою установою договір лізингу, предметом якого став автомобіль RAVON R4, випущений у 2020 році. Вона дотрималася умов угоди, але їй не вдається переоформити автомобіль на себе. Це підтверджується рішенням Печерського районного суду Києва, опублікованим 23 січня 2026 року.
Жінка набула право власності на автомобіль марки RAVON R4, 2020 року, після виконання умов договору фінансового лізингу від 25 травня 2021 року, укладеного з банком. Після підписання акту про звірку взаєморозрахунків та переходу права власності було оформлено акт прийняття-передання транспортного засобу, а також підготовлено пакет документів для перереєстрації автомобіля. Однак, після звернення до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, вона отримала відмову на підставі запису в Єдиному реєстрі боржників, який підтверджує наявність боргу за АТ КБ «ПриватБанк» (попередній власник). Хоча автомобіль є у її користуванні, вона не може ним розпоряджатися через реєстрацію на ім’я банку. Тому жінка звернулася до суду з проханням визнати її право власності на автомобіль.
24 вересня 2025 року представник фінустанови подав до суду відклик на позовну заяву, заперечуючи проти позову. Вони стверджували, що лізингоотримувач вже є власником автомобіля, а відмову в перереєстрації прав владний банк використовує для уникнення відповідальності й невиконання рішення суду. Банк зазначав, що не порушує права жінки на власність.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд задовольнив позов жінки. Він визнав за нею право власності на автомобіль марки RAVON R4, випущений у 2020 році.
«Судом було встановлено, що всі умови договору фінансового лізингу виконані, укладено акт звірки взаєморозрахунків та акт прийняття-передання автомобіля. Таким чином, право власності на RAVON R4 має перейти до позивачки з 25 травня 2025 року. Однак переоформлення автомобіля виявилося неможливим через наявність запису про боржника в Єдиному реєстрі. Відповідно до статті 41 Конституції України та відповідних статей Цивільного кодексу, право власності є недоторканим, і ніхто не може бути неправомірно позбавлений цього права. Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності за позивачкою, щоб захистити її права як споживача. З огляду на фактичні обставини справи, позов було визнано обґрунтованим та задоволено», – зазначив суд.
