Президент Словаччини Петер Пеллегріні вважає, що рішення передати бойову авіацію Україні, прийняте попереднім урядом, є стратегічним прорахунком. На думку глави держави, країна не мала права віддавати літаки без гарантії їхньої заміни, адже контроль над повітряним простором є важливим елементом незалежності. Політик спростував твердження про технічну непридатність винищувачів, підкресливши їхню повну боєздатність на момент передачі.
Цю інформацію Пеллегріні оприлюднив на своїй сторінці в Facebook. Він наголосив, що жодна інша країна не наважилась би залишати себе без захисту, покладаючись виключно на допомогу сусідів після передачі озброєння.
“Я переконаний, що можливість захищати своє повітряний простір є показником суверенітету будь-якої держави. Саме тому, коли я обіймав посаду прем’єр-міністра, я видав розпорядження про підтримку словацьких МіГ-29 у боєздатному стані до моменту надходження нових американських F-16”, – заявив він.
Пеллегріні відкидає аргументи колишньої коаліції, які стверджували, що словацькі МіГи були лише “купою металу”. Він зауважив, що, якби техніка була несправною, літаки не могли б самостійно перелетіти з Словаччини в Україну. Також президент нагадав, що особисто летав на цих машинах під час свого прем’єрства.
“Як президент Словацької Республіки, я утримуюсь від втручання в політичні чи кримінальні суперечки, які виникли після передачі винищувачів. Але громадяни Словаччини мають право знати, чи був уряд Геґера, який працював без парламентської підтримки, справно уповноважений на передачу наших МіГів Україні”, – додав він.
Передача МіГ-29 Україні викликала скандал у Словаччині
У березні 2023 року уряд Едуарда Геґера передав Україні 13 модернізованих винищувачів МіГ-29, які отримали сучасне західне електронне обладнання та навігаційні системи. У квітні того ж року Україна отримала від Братислави всі літаки.
У червні 2024 року Міністерство оборони Словаччини ініціювало кримінальне провадження проти Геґера та колишнього міністра оборони Ярослава Надя у зв’язку з передачею цього озброєння Україні. Проте, у листопаді 2025 року прокуратура Братислави оголосила, що дії тимчасового уряду, очолюваного експрем’єром, не містять складу кримінального злочину, внаслідок чого справа була закрита.
