Акторка Анна Саліванчук не часто дає інтерв’ю, тим паче великі. Однією з причин стало розлучення з нардепом Олександром Божковим, з яким виховує двох синів. Зірка, зокрема, фільму “Свінгери” поспілкувалась з шоуменом Славою Дьоміним, якому розповіла про інший непростий період в житті. Це сталось 15 років тому. Тоді акторка опинилась в лікарні.
“Багато навалилося. Якраз татові мама зробила першу операцію стентування (вставляють стент, спеціальний каркас. – Ред.) серця. Він перестав дихати. Там була дуже жорстка ситуація і слава Богу ми вийшли з неї. Перед цим в мене були гастролі, де мене підставила колега. Я завершила стосунки з хлопцем, сіла на перший піст, здавала на права, треба було знайти гроші, щоб закрити кредит на квартиру, була здача нової вистави. Дуже багато роботи я на себе взяла“, – пояснила причини госпіталізації Саліванчук.
Вона опинилась в лікарні, коли тато вже повернувся до Шепетівки (Хмельницька область), звідки родом акторка. Тоді Саліванчук важила 49 кг і плакала, за її словами, безупинно, і майже нічого не їла.
“Мені пощастило зустріти людину, яка мені вчасно сказала ті слова, які мені потрібно було почути. Я в них повірила. Я пішла на зйомку фільму, бо мені там добре платили, не могла відмовитися, бо були потрібні гроші. Я втекла з лікарні на зйомку фільму. Привіт передаю Олексію Горбунову, тому що саме він тоді мені допоміг. Ми з ним спілкувалися під час знімального процесу. Я йому багато про що розповіла, є проблеми. Це була не одна його фраза, спілкувались упродовж восьми годин між сценами. Після цього я в лікарню вже не поїхала. Приїхала додому, взяла валізи і поїхала у Львів до сестри відпочивати”, – зізналась Саліванчук.
Дьомін поцікавився, чи не було в Саліванчук до Горбунова романтичних почуттів. Бо, як варіант, її могла підкорити мудрість титулованого актора та його харизма. Втім Анна подібного не відчувала.
“Ні, він набагато старше за мене (сміється. – Ред.). Я з ним говорила, як з вчителем. Я тоді взагалі, така маленька була, наївна. Не думала, що в житті може статися так, як зі мною, не очікувала. Мені пощастило в цьому житті, хоча не люблю слово пощастило. Я заслужила в цьому житті таких вчителів, як на той момент був Горбунов. Перед цим в мене були такі люди, які завжди мені вчасно попадалися, на короткий проміжок часу, і в мене змінювалось життя і погляд на нього“, – розповіла акторка.
Після цього упродовж свого життя акторка зазначає, що її настрій залежить лише від неї. Впадати в відчай, депресію це, за словами Саліванчук – “тупість, егоїзм, або є дуже багато грошей, що можна собі це дозволити”. Дьомін поцікавився про зраду від близьких людей, яку пережила акторка.
“Ну не те що подружка, на той момент це була колега. Я взагалі подругами подруг не називаю. Тому що мене подруги декілька разів зраджували ще у шкільному віці і для мене це слово таке гучне. Зраджували через те, що я така віддана. Для мене дружити – це як любити маму, дітей. Дружба, це коли можеш місяць не дзвонити, а ви все одно подруги. Не розчинення, а те, що ніколи не зрадиш, не будеш сумніватися що тобі збрешуть, що тебе підставлять”, – зізналась Саліванчук.
За словами акторки, з віком приходить розуміння того, що не слід очікувати чогось від інших людей. Зараз, запевняє Саліванчук, вона не ображається на деякі моменти, які раніше не сприймала.
“Я все одно ніколи не зраджу, завжди підтримаю. Просто вже по-іншому. Доросле життя, коли в тебе ще діти, то дружба вже зовсім по-іншому йде”, – підсумувала акторка.
