З любов’ю до людських жертвоприношень, війни та веж, зроблених із людських черепів, стародавні ацтеки точно знали, як маніпулювати жертвами і ворогами. Вони були підступними й войовничими, а ще на відстані впливали на свідомість власних ворогів за допомогою звуків. Ацтеки винайшли так звані свистки смерті, які видавали жахливі звуки, і лякали ними всіх довкола, повідомляє IFLScience.
Представники доколумбової імперії проводили деякі зі своїх улюблених ритуалів під звуки свистків у формі черепа, які створювали жахливий “смертельний крик”, від якого в усіх, хто це чув, мурашки бігли по спинах.
Свистки знайшли у могилах, датованих між 1250 і 1521 роками нашої ери. Вони зроблені з глини, як правило, у формі людського черепа. Причому таким чином, щоб забезпечити можливість зіткнення численних потоків повітря, що призводить до пронизливого, схожого на крик звуку.
Вперше дослідники проаналізували вплив цих жахливих труб на мозок сучасних слухачів, виявивши, що звук приводить слухову кору в стан підвищеної готовності.
Учасники екперименту оцінили звуки свисту як дуже негативні та назвали їх здебільшого страшними й відразливими, такими, що змушують терміново реагувати. Використовуючи серію методів нейровізуалізації, дослідники виявили, що досвід прослуховування такого звуку був пов’язаний зі специфічною мозковою активністю в низьких областях кори. Саме вони реагують на страшні звуки.
Психоакустичний експеримент
Вчені також провели серію психоакустичних експериментів за участю добровольців. Записуючи нервові та психологічні реакції учасників на почутий “передсмертний крик”, дослідники виявили, що мозок класифікує звук, як гібридний. Тобто такий, що має водночас природне і штучне походження.
“Звуки свисту “черепа” імітують огидні й вражаючі природні звуки. Крім того, вони отримали специфічне розшифрування афективного значення в нервовій слуховій системі людини, зі слуховими оцінками в лобно-острівно-тім’яних системах мозку”, – пишуть автори дослідження.
Іншими словами, жахлива двозначність передсмертного свистка, очевидно, розпалює уяву, поки мозок намагається точно визначити символічне значення звуку. Тому дослідники дійшли висновку, що використання саме таких свистків у ритуальних контекстах є дуже ймовірним, особливо в жертвоприношеннях і церемоніях, пов’язаних із мертвими.
Історія артефакту
Той факт, що свистки регулярно знаходять поруч із скелетами жертв жертвоприношень, підживлює припущення, що вони могли виконувати скоріше церемоніальну функцію. Наприклад, свистки могли використовувати, щоб залякати людські жертви або церемоніальну аудиторію. Це не суперечить припущенню, що стародавні верещуни могли використовутися також під час війни на полі бою.
Деякі експерти вважають, що так звані свистки смерті мали на меті імітувати холодні вітри бога Міктлану, підземного світу ацтеків, куди, як вважають, спускалися жертовні данини. Інші вважають, що цей звук символізував Ехекатля, ацтекського бога вітру, який буцімто створив людство з кісток мертвих.
