Деякі українські медичні працівники, які вимушено переїхали до Польщі через повномасштабну війну, зможуть отримати додаткову фінансову допомогу від країни. Однак використати її можна буде тільки на відповідні послуги. Програма підтримки передусім надає можливість продовжити медичну кар’єру українцям в державі. Таким чином уряд Польщі хоче прискорити інтеграцію українських спеціалістів на ринку праці медичних працівників.
Програма CARE Poland розрахована для українських медсестер та акушерок. За умовами програми, можна буде отримати фінансову підтримку у вигляді ваучерів на суму до 1500 доларів США (до 62 тисяч гривень). Цю суму можна використати на нострифікацію диплома – процедуру визнання іноземних, в цьому випадку – українських, документів про освіту. Також дозволяється використати гроші для оплати одного року навчання в польському медичному університеті або курсів польської мови для досягнення рівня володіння В1/В2.
Реєстрація на програму довгострокового працевлаштування відбувається до 31 грудня 2024 року. Взяти в ній участь можуть:
- громадяни України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року;
- мають тимчасовий захист (PESEL UKR), статус біженця або дійсний дозвіл на проживання;
- мають кваліфікацію медсестри або акушерки та щонайменше 3 роки професійного досвіду за останні 5 років;
- мають умовний дозвіл на роботу в польській системі охорони здоров’я або подають заявку на нього
- громадяни, що володіють мінімальними знаннями польської мови (A1-A2) та готові покращувати свої знання.
Уряд Польщі намагається ретельно інтегрувати українських біженців на свій ринок праці, хоча при цьому встигає робити некомпліментарні заяви в сторону України. Скоріш за все, уряд таким чином розраховує на реакцію внутрішнього споживача, адже потрібно якимось чином виправдовуватись перед польським виборцем: куди та чому витрачаються гроші з державного бюджету, й не отримувати за це шквал критики у свою сторону.
Нещодавно в огляді світової економіки (WEO) МВФ зазначили, що українські біженці інтегрувалися на ринки праці ЄС набагато швидше, ніж попередні хвилі біженців. Декілька країн уже оцінили рівень зайнятості серед українців на рівні близько або вище 50%, що зазвичай досягається лише через п’ять або більше років після прибуття. На відміну від інших біженців, український переселенець цінується завзяттям до роботи та схожістю у менталітеті.
Ще влітку з’явилась інформація від Польського економічного інституту, що українці в Польщі створили близько 60 тисяч індивідуальних підприємств JDG (аналог ФОП). Зазначається, що українці керують 77% нещодавно створених іноземцями бізнесів в країні. Компанії створювали переважно у галузі будівництва, інформації та комунікацій та іншій діяльності у сфері послуг. Це також впливає на розвиток ВВП держави.
При цьому Європейська комісія погодила Україні наступний транш фінансової допомоги. Йдеться про 4,1 мільярда євро (приблизно 178 млрд гривень). Їх передадуть у межах програми підтримки Ukraine Facility.
Некомпліментарні заяви Польщі
Днями міністр оборони та віцепрем’єр Польщі Владислав Косіняк-Камиш звинуватив українців у “короткій пам’яті”. Він дорікнув президентові Володимиру Зеленському на зауваження, що Варшава відмовилась надавати старі винищувачі МіГ-29 Україні, хоча про це були домовленості з НАТО. Косіняк-Камиш вважає, що національна безпека Польщі – є межею у допомозі Україні.
Також польський віцепрем’єр-міністр Кшиштоф Гавковський нещодавно зробив скандальну заяву щодо допомоги Україні. Він звинуватив президента Володимира Зеленського у спробі втягнути Варшаву у війну з росіянами. Про це, на думку поляка, свідчить прохання про перехоплення ракет РФ над Україною.
