Помер колишній соліст гурту “На-на”: Алібасов так і не пробачив йому втечу з групи

У Москві (РФ) 17 листопада помер російський артист, колишній соліст гурту “На-на” Володимир Льовкін. Музикант помер у реанімації Боткінської лікарні з діагнозом лейкоз. Про смерть Льовкіна повідомила в Instagram його четверта дружина Марина.

Концертний директор Льовкіна підтвердив цю інформацію РБК. Музиканту було 57 років. Співак потрапив до лікарні з підозрою на пневмонію, пізніше його перевели до реанімації.

Льовкін був солістом групи “На-на” з моменту її заснування з 1989 року і до 1998 року. На початку 2000-х співаку діагностували лімфому. Він пройшов кілька курсів хіміотерапії та дві пересадки кісткового мозку.

Після настання ремісії Льовкін продовжив виступати (зокрема він виходив на сцену на концертах на честь ювілею “На-На” у 2015 році), а також взяв участь у кількох телепроектах.

Продюсер гурту “На-На” Барі Алібасов повідомив RTVI, що Льовкін був яскравим виконавцем у колективі, але після його виходу з гурту вони перестали спілкуватися. Mash також пише, що Алібасов не зміг вибачити Льовкіна після його виходу з “На-На. Продюсер і співак сильно посварилися і не спілкувалися останні роки.

“У групі він працював довго, десь років 10, з великою любов’ю, підтримував з усіма теплі стосунки, був яскравим виконавцем. Ми намагалися його висувати на передній план. Але потім він вирішив, що він настільки талановитий, геніальний і розумний, що впорається сам, що буде великим на самоті, що може бути сам собою і заробляти, як він вважав, великі гроші. Ми попрощалися і більше не бачилися. І ніхто з нас уже потім не звертав уваги, де він і чим займається”, – заявив Алібасов.

Нагадаємо, у Москві (РФ) в лікарні 16 листопада померла радянська та російська актриса Світлана Світлична. Їй було 84 роки. За даними російських ЗМІ, останні кілька місяців зірка провела у лікарні.

Соліст На-на Володимир Левкін: біографія

Володимир Льовкін народився у Москві 6 червня 1967 року. У дитинстві навчався грати на баяні, після чого освоїв гітару. Під час термінової служби був гітаристом у армійському ансамблі “Горизонт”. Після армії вступив до Російської академії музики імені Гнесіних.

У квітні 1989 року музичний продюсер Барі Алібасов оголосив відбір до групи “На-На”, в якому взяли участь понад 700 людей. Алібасов обрав двох претендентів, одним з них був Льовкін. У “На-На” він виступав як вокаліст та ритм-гітарист. Льовкін входив до початкового складу гурту разом із Олександром Запорожцем (клавішні, вокал), а також з колишніми учасниками колективу “Інтеграл” – Валерієм Юріним (вокал, соло-гітара) та Мариною Хлєбниковою (вокал).

1996 року співак вступив на режисерський факультет до ГІТІС, а через два роки залишив “На-На” після закінчення контракту. Після цього Левкін брав участь у групі “Кеди” (Kedbl). Один із перших своїх концертів гурт “Кеди” з Льовкіним зіграв на вечірці в новорічну ніч у Дніпропетровську у клубі Bartolomeo.

Музикант у 2003 році був змушений залишити сцену, після того, як у нього виявили рак лімфатичної системи. Однак згодом він переміг хворобу та повернувся. Він продовжував давати концерти й у 2023-му, і у 2024-му роках, у тому разі зі своєю четвертою жінкою Мариною (Марусею).

Музикант був одружений кілька разів. З першою дружиною Мариною Льовкіною він був одружений з 1992 по 1997 рік. У них народилася дочка Вікторія. У 1998 році Льовкін одружився з Оксаною Олешко – солісткою популярної на той час роки групи Hi-Fi. Вони були одружені до 2003 року.

Також у Льовкіна були тривалі стосунки з моделлю та телеведучою Аліною Яровиковою (2004-2010 роки). Вона була переможницею конкурсу “Міс Телебачення Росії-2001”. Останнім шлюбом Льовкіна стала спілка з актрисою Мариною Ічетовкіною, з якою він одружився 2012 року. У цьому шлюбі у пари народилася дочка Ніка.

Одні з останніх постів музиканта у Facebook присвячені його 57-му дню народження, а також 35-річчю гурту “На-на”. РосЗМІ пишуть, що ще 10 листопада 2024 року Льовкін брав участь у концерті на честь 95-річчя композиторки Олександри Пахмутової та виконав там пісню її авторства.

ддд

 



Джерело