Жінка повернулась з-за кордону в Україну та звернулась в касу відділення ПриватБанку про виплату їй відсотків по депозиту, а також повернення вкладу в розмірі 40 тисяч євро. Їй повідомили, що кошти відсутні та відмовляються їх повертати. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Чернівців, опублікованому 12 листопада 2024 року.
5 січня 2011 року жінка уклала договір з АТ КБ «ПриватБанк» про заощадження, за умовами якого банк прийняв кошти в сумі 40 тисяч євро на термін 12 місяців, з процентною ставкою по вкладу 8% річних. Надалі зазначений депозитний договір автоматично пролонговувався на такий же термін, на аналогічних умовах, оскільки клієнтка не заявляла банку про відмову від продовження строку, про його розірвання чи припинення, не знімала суму депозитного вкладу. В АТ КБ «ПриватБанк» у неї була відкрита тільки одна банківська карточка, якою вона не користувалась в банкоматах. Відсотки по депозиту отримувала тільки по паспорту у відділенні ПриватБанку на касі відділення. Застосунок «Приват-24» на телефон не встановлювала, оскільки не було необхідності ним користуватись. Востаннє громадянка знімала відсотки по депозиту приблизно у вересні 2021 року. З початку війни виїхала за кордон і до ПриватБанку протягом 2022 року не зверталась жодного разу.
17 березня 2023 року жінка повернулась з-за кордону в Україну та 28 березня 2023 року звернулась в касу відділення ПриватБанку про виплату їй відсотків по депозиту та повернення депозитного вкладу, однак їй повідомили, що кошти відсутні. Вона подала заяву до поліції про вчинення невідомими особами відносно неї шахрайства, а саме про зняття у 2022 році невідомими особами з її депозитного рахунку в ПриватБанку коштів. Там порушили кримінальне провадження від 30 березня 2023 року за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. На момент звернення до суду триває досудове розслідування, винних осіб не встановлено.
“Заявка на дострокове розірвання депозиту була подана в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking “Приват-24″. Вхід був здійснений під її авторизацією. Пристрій використано звичний. Кошти були переказані на карткові рахунки та зняті в банкоматі. Для того, щоб зняти кошти був правильно введений ПІН-код картки. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації позивачки”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на її користь стягнуть суму за депозитним вкладом в розмірі 40 тисяч євро. Договір про заощадження від 5 січня 2011 року, укладений між сторонами, розірвано.
“Надані відповідачем матеріали доводять факт списання коштів з рахунку позивачки та жодним чином не підтверджують, те, що реєстрації в Internet Banking “Приват-24”, відкриття карток, переказ коштів із депозитного рахунку на карткові рахунки та надалі зняття готівкових коштів в банкоматах в місті Дніпро здійснювалися нею, або ж те, що вона допустила розголошення конфіденційних даних картки. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що заявка на дострокове розірвання депозиту була подана в системі дистанційного обслуговування клієнтів та що вхід в “Приват-24″ був здійснений під авторизацією позивача із використанням фінансового номера і кошти були переказані на карткові рахунки та зняті в банкоматі, а для того, щоб зняти кошти був правильно введений ПІН-код картки та саме позивачка порушила умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження вчинення позивачкою дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції з депозитним рахунком та платіжними картками. Вказане свідчить про відсутність її вини, а тому відмова банку у поверненні коштів є неправомірною. Відтак, позовні вимоги щодо повернення суми депозитного вкладу від 5 січня 2011 року в розмірі 40 тисяч євро є обґрунтованими і підлягають задоволенню”, – наголосив суд.
