На думку цілою низки аналітиків та соціологів Трамп наразі має всі шанси виграти президентські вибори у США. Все дуже швидко змінилося: чим ближче до голосування, тим Трамп швидше обходить Гарріс, яка втратила переможний імпульс після дебатів, тому що не запропонувала нічого нового. Тож є велика ймовірність, що Україні доведеться вибудовувати відносини із людиною, чия політика щодо війни є непередбачуваною. Як Трамп вчинить із Путіним та від чого залежатиме його рішення стосовно війни, розбирався Інформатор, підсумовуючи головні новини 22 жовтня.
Козири Трампа
Трамп неодноразово казав, що він зупинить війну Росії за одну добу. Але навряд чи він насправді зосереджений на цьому питанні. Власну передвиборчу кампанію він побудував на внутрішньоамериканських проблемах.
Проте Трамп все одно мусить визначитися. Тож може виявитися, що у підсумку рішення нового президента будуть зовсім не такі, як прогнозується зараз. Але декілька моментів потребують пояснення.
- Трамп не схильний підтримувати членство України у НАТО. Він буде наполягати, щоб наша країна отримала нейтральний статус. Це дуже нам невигідно, бо за такої умови агресія Росії може повторитися. Це також буде негативним сигналом для західних інвесторів: вони уникатимуть вкладень в Україну, як ризикованих. При тому після війни Україна гостро потребуватиме інвестицій, через руйнування інфраструктури та енергетики, втрату територій, об’єктів промисловості внутрішніх ресурсів в неї залишиться вкрай мало.
- Проте Трамп також не схильний підігрувати Росії, навіть попри «дружбу з Путіним», якою йому докоряють демократи. Гарріс 22 жовтня відзначила, що Трамп захоплюється диктаторами. Але навряд чи він збирається диктаторам підкорятися. Більш ймовірне – він з ними конкуруватиме, притому, на максимальних ставках. Тож найімовірніший сценарій у тому, що він, як можлива сторона перемовин, не погодиться на іншу вимогу Путіна – роззброєння України. Чи як кажуть в Кремлі, на її демілітаризацію. Навпаки, він, мабуть, буде розглядати постачання зброї та будівництво захисних споруд вздовж кордонів із Росією, як важливе завдання після завершення війни.
У підсумку Трамп може ініціювати багатосторонні переговори з Росією щодо припинення вогню та встановлення миру. Проте чим завершаться ці переговори, неможливо передбачити.
За одним сценарієм, сторонам вдасться домовитися. Україна втратить території, залишиться поза НАТО, але, мабуть, збереже статус військового союзника США. Саме такий статус має Ізраїль.
Але тут легко допустити важку помилку. Напевно саме втрату територій Трамп вважає своїм козирем, що здатен вмовити Росію зупинитися. Проте у війні в Україні Росія має інші цілі. Одна з них – саме переговори за участі США, що підвищують статус Росії до рівня супердержави та доводять, що світ перестав бути однополярним. Можливо, це і є головна мета Путіна. Тож якщо Трамп ініціює переговори щодо України за участі США, він задовільнить ту мету, заради якої Путін приніс у жертву успішну торгівлю з Європою, отримання новітніх технологій та безперешкодну міграцію капіталів. Тобто те, чого Росія позбавлена через санкції.
При тому Америка втратить статус єдиної супердержави у світі, тобто країни, що встановлює правила гри для усіх інших. Це може бути великою геополітичною помилкою.
Але є ще гірший сценарій, за яким Трампу взагалі не вдасться домовитися із Путіним щодо України. Він не фантастичний. Річ у тім, що росіяни навіть зараз розуміють, що припинення війни є передвиборною обіцянкою Трампа. Тож він готовий йти на поступки, аби ця обіцянка виповнилася. Питання лише у межі поступок з його боку.
У такому випадку розвиток подій може бути дуже різноманітним:
- США відсторониться від війни в Україні та запропонує вирішувати цю проблему країнам ЄС. Це катастрофічний розвиток подій, але він малоймовірний: можливо Трампа влаштовуватиме поразка України. Але цей сценарій фактично означатиме, що не Україна, а США визнають поразку.
- Неможливість домовитися із Путіним спровокує образу Трампа. Він погодить деякі пункти плану перемоги Зеленського – це підвищить градус конфлікту. Цей варіант розвитку подій є цікавим. Раніше Інформатор припускав, що план перемоги Зеленського складений не для Байдена чи Гарріс, бо він протирічить підходам Демпартії до війни з Росією. Ці підходи у тому, щоб уникати переговорів з Росією та не провокувати її на використання ядерної зброї. Тож можна припустити, що план перемоги розроблений для європейських лідерів: його частково підтримала Франція та Британія. Гіпотетично він також може зацікавити Трампа.
- США може вдатися до відкритого протистояння з Росією неядерними засобами. Трамп також може задіяти НАТО та вимагати підтримки від союзників в Європі. Проте цей сценарій теж є малоймовірним через загрозу, що таке протистояння швидко стане неконтрольованим.
Є ще декілька варіантів, що не можна передбачити. Зокрема радники Трампа можуть мати невідомі широкому загалу козирі, за допомогою яких впливатимуть на ситуацію.
Інші наслідки дій Трампа для України без урахування того, чи завершиться війна, чи ні, будуть:
- Вимога від США провести вибори президента та вибори у ВР, бо Трамп підозрює команду Зеленського у співпраці з демократами.
- Жорстка мобілізація та зниження призовного віку: цю вимогу найчастіше висувають саме політики-республіканці.
- Посилення боротьби з корупцією.
Корупція та вибори
22 жовтня стало добре зрозуміло, яких масштабів сягає корупція в Україні. Поперше через розслідування Економічної правди. Як виявилося, проблема прокурорів-інвалідів властива не лише для Хмельницької області, де діяла корумпована голова МСЕК Тетяна Крупа. Середня кількість інвалідів серед прокурорів всіх рівнів по Україні сягає фантастичних 38 відсотків.
Цей факт легко перенести на інші галузі. На жаль, корупція в Україні, з якою досить успішно боролися до початку війни, за час воєнних дій сягнула нового, фантастичного рівня. Коли життя країни де-факто зав’язане на бойові дії, все, що пов’язане з мобілізацією, медициною, будівництвом, соціальним захистом, міграцією стало корумпованим тою чи іншою мірою.
Саме тому питання щодо прокурорів-інвалідів розбирали аж на РНБО. Вирішили розігнати МСЕК, перевірятимуть інвалідність у держслужбовців всіх рівнів. До речі, саме тому бронювання зараз на паузі: бо ця система, з одного боку рятує економіку від колапсу. Але з іншого боку стала корупційним клондайком.
У презентованому 22 жовтня соцопитуванні вказується, що саме корупцію українці вважають важливішою проблемою за війну. Та що вони все більше розмірковують щодо виборів через відчуття, що діюча влада не здатна проблему корупції подолати.
Можливо це та чутлива точка, де збігаються інтереси усіх сторін: громадян України, наших західних партнерів та навіть влади. Бо звільнитися від небажаних людей у команді теж найпростіше через вибори.
Та наостанок ще декілька важливих новин від Інформатора:
На виборах у Молдові як по нотах розіграли російську політтехнологію, завдяки чому майже половина громадян країни висловилася проти вступу до ЄС, а Майя Санду, не маючи реальних конкурентів, не здобула перемоги у першому турі. Тепер, у другому турі, вона взагалі може програти. Ту саму технологію тепер спробують використати в Україні, причому може навіть без будь-яких виборів.
Результатом наступу росіян може стати падіння Часового Яру та Костянтинівки, що мають стратегічне значення для оборони Донбасу в цілому. Станом на 22 жовтня ворог вже у 8 км від Костянтинівки. Він використовує ту саму перевірену тактику, що й рік тому – просування невеликими групами, “тарганячими перебіжками” під масованим артилерійським вогнем. У ЗСУ кажуть, вже знайдено, як протидіяти російській тактиці. Висновки, мабуть, робити зарано, проте є ймовірність, що похмура картина на Донбасі найближчим часом зміниться.
Від початку повномасштабної війни фронтмен гурту O.Torvald Женя Галич пішов захищати країну від окупантів. Його дружина Валерія разом з двома їхніми дітьми, донькою та сином, виїхала за кордон. Вони живуть в Польщі й в цьому році не планують повертатися на Батьківщину. Принаймні, плани приїзду в Київ через навчання сина є на 2025-й.
У вівторок, 22 жовтня 2024-го, Віталій Кличко пішов на компроміс з наслідками. Він повідомив про відсторонення від займаної посади свого заступника, Володимира Прокопіва, що за певних обставин може резюмуватися у колапс архітектури влади у Києві. З одного боку, міський голова не міг не відреагувати на розслідування Bihus.Info, що вже викликало резонанс. З іншого – це може відобразитися на цілісності “коаліції”, що неформально існує у Київраді й складається з фракцій “УДАР”, “Євросолідарності”, “Єдності” та менших учасників. Інформатор розібрався в тому, чи вплине скандал з Прокопівим на міцність влади у Києві загалом, та позицій Віталія Кличка зокрема.
