Розраховувати треба лише на себе – саме за таким принципом кияни користуються підземними станціями метрополітену, що працюють як укриття під час повітряних тривог. Тому, не очікуючи, коли на станціях встановлять додаткові місця для сидіння, люди несуть із собою складні стільці, коврики для йоги, каремати. Беруть з дому ковдри та воду, іграшки та книжки для дітей, напувалки для тварин, адже метрополітен може запропонувати лише приміщення.
Хоча минулого року, звітуючи про отримання гуманітарної допомоги від Міжнародної Організації з Міграції у вигляді 10,5 тисяч розкладних стільців, 1,5 тисячі ковдр та 1,5 тисячі матраців, Віталій Кличко наголосив, мовляв, “ми не припиняємо поліпшувати умови перебування киян на підземних станціях метрополітену під час повітряних тривог”.
Щоправда, ковдри та матраци розпорядилися видавати лише у випадку довготривалої повітряної тривоги – не менше 12 годин, а стільці треба просити у черговій по станції. Тому ті, хто йдуть до укриття з дому, беруть своє – хто що встиг схопити, а ті, хто приходять до метро з вулиці, сидять та лежать на чому доведеться.
Питання про відсутність мінімально комфортних умов для перебування в метро під час тривоги підняв у соцмережі військовий Данило Яковлев. Він не розуміє, чому в метрополітені з його мільярдними бюджетами досі нічого не зроблено для людей.
“Чому так тяжко за 2,5 роки підготувати Київський метрополітен до тривог, щоб люди в комфорті ховались від ракет, а діти не лежали на холодній підлозі? Підготувати мінімальну їжу, медикаменти, чисту воду, розваги для дітей — це ж елементарно”, – пише Яковлев.
Діти, переконаний військовий, є найважливішим аспектом війни. Їх потрібно оберігати найкраще, як найбільший скарб, а не лишати на холодній підлозі.
“Неприємно бачити, що велика частина країни сидить в окопах та ризикує життям, щоб у наших дітей було світле майбутнє, а хтось не може облаштувати побут для найменших під час тривог”, – зазначив у своєму дописі військовий.
У коментарях кияни зауважують, що загалом це питання не до метрополітену, який може організувати хіба що стільці, а до міської влади, яку це геть не хвилює. Хоча, звісно, керівництво підземки могло б хоча б звернутися до профільного департаменту, аби міська рада скерувала кошти на облаштування станцій.
Але щоб не чекати вічність, набагато ефективніше було б самим містянам проявити ініціативу і створити петицію, яку Київрада зобов’язана розглянути. Адже звикнути до таких умов та мовчки терпіти означає не поважати себе, а, за словами Данила Яковлева, вимагання нормальних умов — це показник здорової держави.
Місць для сидіння не вистачає, до вбиралень не потрапиш
Як повідомляв Інформатор, депутатка Київради Вікторія Пташник направила звернення міському голові, Департаменту транспорту КМДА та у КП “Київський метрополітен” щодо встановлення додаткових місць для сидіння на станціях підземки. Підставою підняти питання став пост у соцмережі киянина Анатолія Ткачука, який поскаржився на брак місць для сидіння на ст.м. “Печерська”.
“Чому за 2 роки війни і постійних тривог у метро не з’явилось жодних нових місць для сидіння? Адже є, де поставити нові лави… на метро Печерська всередині основної зали симетрично лавам можна поставити принаймні 20 лав! 200 осіб могли б присісти”, – зазначив киянин у дописі.
Крім місць для сидіння, депутатка Пташник включила до звернення інші проблемні питання – передовсім, користування пасажирами вбиральнями (Інформатор вже писав – на кожній станції є санвузли, але використовувати їх може дуже обмежена кількість людей), а також доступ до питної води та забезпечення її належної якості.
