Вийдіть із зони комфорту. Прийміть ні як відповідь. Щодня робіть те, що викликає у вас дискомфорт. Якщо ви проводили якийсь час у соціальних мережах, ви звикли бачити ці мотиваційні меми. Останнім часом популярності набуває так звана терапія відторгнення, головною ідеєю якої є щось на кшталт: що не вбиває нас, то робить сильнішими.
Найпростіша версія полягає в тому, щоб змусити себе зробити безглуздий запит або поставити запитання, яке майже напевно буде відхилено. Її ідея така: спеціально нариватися на відмову. Теорія стверджує, що, якщо робити це достатньо разів, то ви втратите чутливість до відмови чи осуду й підвищите свою впевненість, йдеться в матеріалі BBC.
Інші йдуть далі, виконуючи дивні, нешкідливі трюки, які привернуть увагу та, можливо, засудження незнайомих людей на публіці. Хоча це не є офіційно визнаною формою терапії, деякі люди скажуть вам, що вона змінила їхні життя. Однією з таких людей є 22-річна британка Софі Джонс.
Дівчина завжди боялася публічних проявів, і тому одного разу зняла на відео власний танець у парку. Після цього її зона комфорту швидко розширилася, й вона стала менше піклуватися про те, що про неї думають інші.
“Протягом трьох днів я почала відчувати менше засудження з боку людей. Все моє мислення змінилося”, – каже дівчина.
Тепер Софі регулярно публікує відео в TikTok, де вона кидає собі виклик все більш вигадливими способами. Вона пофарбувала волосся в зелений і побажала пасажирам рейсу, яким сама летіла, гарного польоту. Цей ролик набрав 16 мільйонів переглядів. А Софі зізнається, що навіть стала краще спати.
Терапія відторгнення: що кажуть лікарі
Психологиня, яка спеціалізується на прихильності та стосунках, докторка Луїза Годдард-Кроулі каже, що обережно ставиться до терапії відторгнення.
“Я розумію ідею навмисно шукати відмову, щоб позбутися страху. Це може допомогти розвинути стійкість. Але це не обов’язково означає, що це зменшить травму від відмови. Це навіть може мати протилежний ефект”, – каже вона.
Клінічний психолог Джейк Істо зазначає, що немає жодного опублікованого наукового дослідження, яке б показало, що терапія відторгнення дійсно допомагає людям. Натомість він називає це технікою самодопомоги. На думку лікаря, теорії, що стоять за цим, виглядають досить обґрунтовано і привабливо.
“Я вважаю, що терапія відторгнення змогла об’єднати деякі добре відомі методи в новий і цікавий пакет. Проте терапія відторгнення не пристосована до конкретних людей так само, як більш усталені методи, обґрунтовані вагомими доказами”, – каже він.
Простіше кажучи, цей спосіб підходить далеко не всім. Так, скажімо, когнітивно-поведінкова терапія часто використовується для більш цілеспрямованого лікування розладів, включаючи ПТСР, ОКР і тривогу. Люди з більш серйозною соціальною тривогою повинні шукати більш глибокої особистої терапії, щоб зрозуміти, звідки вона походить.
“Якщо вам відмовили, ви виживете, у вас все буде гаразд”, – кажуть лікарі, але за їхніми словами, це важливо зрозуміти.
Терапія відмови може допомогти, але важливо проаналізувати, звідки цей страх відмови виникає. Часто пацієнти не надто розуміють, що відмова стосується не їх самих, а обставин інших людей, і важливо змістити центр сприйняття у свідомості пацієнта, кажуть психологи.
