Довіра до судової гілки влади відіграє чимале значення як для звичайного громадянина, так і для інвестора, оскільки саме суди покликані забезпечити реальний, а не ілюзорний захист прав і свобод сторін у судовому процесі. А тому, вже 11 років поспіль, починаючи з 2013 року Європейська Бізнес Асоціація запитує в юристів та інвесторів про їх довіру до судової системи. В сукупності судовий індекс за 2024 рік склав 2,60 з 5 можливих балів за шкалою Лайкерта, що свідчить про досить низьку оцінку бізнесом загальної роботи судової системи. Про це Інформатору розповів адвокат, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.
Адвокат нагадав, що методи оцінки діяльності судів проводяться за 5 бальною шкалою, що отримала назву “судовий індекс”. У 2024 році показники судового індексу склали:
- Довіра до судової системи середнє значення – 2,19;
- Оцінка неупередженості судової системи – 2,56;
- Середня оцінка 7 факторів організації та діяльності судової системи – 3,05.
В сукупності судовий індекс за 2024 рік склав 2,60 з 5 можливих балів за шкалою Лайкерта, що свідчить про досить низьку оцінку бізнесом загальної роботи судової системи. Проте, чому бізнес так низько оцінює діяльність судів різних інстанцій в Україні? За словами адвоката, на загальне сприйняття роботи судової системи в Україні впливають такі фактори, а саме:
- Корупційна складова судової системи. Є однією із досить архаїчних проблем сучасної судової системи, яка зазвичай проявляється в хабарництві, вимаганні коштів, кумівстві. Як правило саме фактори корупції безпосередньо впливають на загальний рівень сприйняття ефективності судової системи, адже бізнес звертається до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів в надії отримати справедливе судове рішення по справі. Проте, на практиці він зіштовхується з тим, що не всі судді в Україні працюють чесно та відповідно до норм чинного законодавства;
- Відсутність неупередженості та наявна залежність судової системи. Про це свідчить той факт, що судова система досить часто перебуває під впливом політичних, економічних чи інших зацікавлених груп населення. Відсутність реальної незалежності суддів, яка повинна гарантуватися як на законодавчому, так і на практичному рівні, створює ситуацію, коли судові рішення ухвалюються не в інтересах справедливості, а з огляду на зовнішній тиск чи особисту вигоду відповідної категорії громадян. До прикладу, станом на кінець жовтня 2024 року в Україні винесли 6 877 вироків корупціонерам від початку повномасштабного вторгнення РФ. У 2024 році лише у 1,5% випадків судді призначили покарання у вигляді позбавлення волі. Найчастіше корупціонери відбуваються штрафами — таких випадків 97,5%. Тобто замість того, щоб корупціонери отримували реальні покарання у вигляді позбавлення волі, судді просто накладають штрафи, які досить часто є значно меншими за суми, які засуджені особи отримали незаконним шляхом. Фактично це говорить про те, що судді в Україні піддаються зовнішньому впливу з боку інших впливових осіб;
- Довготривалість судових процесів. Відповідно до статті 157 ЦПК України цивільні справи мають бути розглянуті протягом розумного строку, але не менше двох місяців з дня відкриття провадження. Дане правило в більшості випадків стосується й інших судових справ. Тобто, якщо справа не є складною вона повинна розглядатися в суді орієнтовно протягом 3 місяців (до прикладу скорочене судове провадження). Однак, в більшості випадків сторони по справі можуть зловживати своїми процесуальними правами, наприклад прохати про перенесення судового засідання у звʼязку із неможливістю особисто на нього зʼявитися тощо. В сукупності це призводить до тієї проблеми, що особа свідомо затягує судовий процес і як наслідок справа розглядається протягом тривалого періоду. В таких випадках судді повинні сприяти тому, щоб особа припинила зловживати своїми правами та справа розглядалася в розумні строки;
- Низька якість судових рішень. Недостатній рівень професіоналізму суддів та відсутність єдиної судової практики призводить до суперечливих судових рішень, які бізнес вважає несправедливими чи необґрунтованими. На ці фактори безумовно впливає те, що в Україні станом на 24 червня 2024 року в місцевих судах працюють 3592 судді (всього повинно бути 5035 робітників), а в апеляційних 650 суддів (всього повинно бути 1357 робітників). Таким чином, в судах 1 інстанції не вистачає близько 30% співробітників, а в апеляційних судах більше ніж 50%. На практиці це призводить до того, що на 1 суддю збільшується навантаження у справах, а тому він не буде розглядати такі справи якісно та протягом тривалого часу;
- Відсутність довіри до механізму виконання рішень. Виграти судову справу це тільки 50% зробленої справи, адже потрібно, щоб ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили було виконане. Якщо сторона по справі не виконує судове рішення, то тоді воно направляється на виконання до державної виконавчої служби. Проте, державна виконавча служба досить часто не виконує належним чином свої повноваження. Так, упродовж 2023 року виконавчі служби стягнули понад 25 млрд грн. Водночас суми стягнень маленькі – лише 6% від загальної суми, яку повинні були отримати від боржників. Загалом лише 6 копійок з кожної гривні боргу було стягнуто торік. Тобто, хоч і на перший погляд здається, що виконавча служба змушує повертати заборгованість боржників по виконавчих провадженнях, проте такі суми є досить незначними і не завжди задовольняють сторону по справі, яка очікує на швидке виконання судового рішення.
Бізнес погіршив оцінку діяльності судів
Бізнес погіршив оцінку діяльності судової системи. Показник Судового індексу 2024 знизився до 2,60 балів за 5 бальною шкалою порівняно із 2,73 бала у 2023 році. Про це свідчить дослідження Європейської Бізнес Асоціації. Зокрема знизилась оцінка якості організації та діяльності судової системи. 42% опитаних фахівців зустрічаються з упередженістю судової системи. До топ-3 факторів негативного впливу на довіру до судової гілки влади респонденти опитування віднесли
- корупцію та хабарництво в рамках судового процесу,
- занадто високу завантаженість судів, що призводить до зниження якості судового розгляду,
- неоднозначність законодавства, з яким має справу суд.
Найвищу оцінку роботи від професійної спільноти знову отримали господарські суди – 2,72 бала з 5 можливих (2,83 – у 2023 році). На другому місці – адміністративні з оцінкою 2,59 бала, і на третьому – загальні суди з оцінкою 2,5 бала. Така тенденція збігається з висновками дослідження за попередні роки.
“Найбільш нагальними завданнями в діяльності судової влади бізнес називає подолання корупції, забезпечення незалежності судової влади від впливу з боку інших гілок влади та дотримання судами принципу верховенства права”, – йдеться в повідомленні Асоціації.
“Судовий Індекс” проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2013 року для моніторингу та своєчасного виявлення проблемних аспектів у взаємовідносинах між бізнесом та судовою гілкою влади. Він складається з трьох рівнозначних компонентів: оцінка рівня довіри до судової системи керівниками компаній-членів Асоціації, оцінка неупередженості судової системи, середня оцінка факторів організації та діяльності судової системи. Дослідження засноване на аналізі відповідей представників бізнесу, іноземних інвесторів – як керівників, так і юристів – на питання стосовно їх досвіду взаємодії з інституціями судової влади. У дослідженні, яке проводилось з 9 до 29 жовтня, взяли участь 84 юристів членських компаній Асоціації. Партнер дослідження у 2024 році – юридична фірма AEQUO.
