Україна засекретила фінансову інформацію, отриману нашою Державною податковою службою (ДПС) від своїх іноземних колег у рамках обміну фінансовою інформацією за CRS. Відомо, що підрозділи ДПС уже взялися за опрацювання масиву відомостей: українці отримують запити від податкової на підставі цих відомостей. Правознавці готуються до зростання кількості судових спорів із податковими органами через CRS. Про це 19 листопада пише Мінфін.
Які дані вже одержала податкова
На початку жовтня ДПС повідомила про перший успішний автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та країнами-партнерами за стандартом Common Reporting Standard (CRS). Наразі до нього приєдналися 120 країн.
«Станом на сьогодні від контролюючих органів іноземних юрисдикцій інформації про відмову у здійсненні інформаційного обміну з Україною інформацією за стандартом CRS не надходило», — зазначив директор департаменту запобігання фінансовим операціям, пов’язаним із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, ДПС Артем Чехлов.
Водночас він уточнив, що зараз у фактичному обміні даними взяли участь лише 54 країни: наразі вони активували необхідні процедури. Наступний обмін інформацією CRS відбуватиметься до 30 вересня 2025 року. Під час обміну інформацією банки, страхові, інвестиційні компанії та інші фінустанови надають наступний набір відомостей:
- ім’я власника рахунку;
- адреса;
- податкове резидентство;
- податковий номер;
- дата/місце народження;
- дані про фінансову установу;
- дані рахунку;
- залишок коштів на рахунку на кінець звітного періоду;
- загальна сума дивідендів, відсотків чи інших доходів.
Українська податкова отримала дані як про фізосіб із закордонними активами, так і про представників бізнесу. Юристи впевнені, що це великий масив відомостей. Вони не мають сумнівів: якщо інформації, отриманої в рамках автоматичного обміну, буде недостатньо, то окремим фізособам або підприємствам надсилатимуться уточнюючі запити. Таку можливість фіскали мали завжди. Особливо в рамках перевірок щодо КІК — контрольованих українцями іноземних компаній.
«Отримана в рамках автоматичного обміну інформація за рахунками іноземних компаній може бути використана податковими органами, у тому числі для здійснення контролю за дотриманням нашими резидентами (як фізичними, так і юридичними особами) правил КІК», — підтвердив партнер КАС Груп, адвокат Володимир Ситник.
Він нагадав, що в рамках першого автообміну Україна надавала відомості лише за друге півріччя 2023 року за підзвітними рахунками нерезидентів — фізичних та юридичних осіб, відкритих після 1 червня 2023 року. А також за рахунками іноземних фізосіб, відкритих до 30 червня 2023 року із залишком або вартістю понад $1 млн. При цьому Володимир Ситник припустив, що до нашої країни могли прийти дані від партнерів за весь 2023 рік або навіть ретроспективні відомості, якщо такий пункт був у двосторонніх договорах із тією чи іншою країною-партнером.
«До того ж сама угода CRS не закріплює певної суми, при досягненні або перевищенні якої відбувається обмін інформацією. Тому прогнозований обсяг даних справді значний і з наступним автообміном тільки збільшиться», — вважає Ситник.
Чому податкова засекретила отриману інформацію
Керуючий партнер ЮК GLS Ольга Черевко вважає, що аналіз отриманої зараз інформації може тривати декілька місяців або навіть більше, залежно від складності та обсягу даних.
CRS дозволяє викривати широке коло схем, пов’язаних із використанням офшорних юрисдикцій для приховування активів. Збільшення рівня інформаційної прозорості може призвести до виявлення незадекларованих інвестицій та незареєстрованих рахунків”, — пояснила вона «Мінфіну».
У самій ДПС прогнозів щодо обробки даних не дають. При цьому Артем Чехлов із Держподаткової служби уточнив, що в його відомстві не створювався спеціальний підрозділ для аналізу отриманих відомостей.
«Структурні підрозділи ДПС проводять обробку та аналіз інформації CRS, відповідно до їхньої компетенції у загальному порядку із застосуванням ризик-орієнтованого підходу» — каже Чехлов.
Експерти ж упевнені, що фіскали почнуть з великих кейсів, і лише на їхню обробку може піти пів року чи більше.
«CRS — це інструмент для виявлення розбіжностей податківцями у задекларованих платником податків доходах та сплачених податках. Водночас CRS дозволяє виявити факти недекларування доходів контрольованих іноземних компаній. Можливі наслідки для платника податків залежатимуть від глибини аналізу контролюючим органом отриманої та зібраної інформації, податкової історії платника податків, а також історії формування джерел походження доходів”, — каже керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери» Іван Маринюк.
У своєму офіційному запиті до Держподаткової служби «Мінфін» попросив надати інформацію про обсяги отриманих даних (за чисельністю охоплених фізосіб, ФОПів, юросіб), про найцікавіші кейси та країни, які надали найбільший обсяг відомостей. Однак отримали категоричну відмову у наданні з посиланням на закони «Про доступ до публічної інформації» та «Про національну безпеку».
«Інформація, що надійшла до контролюючих органів від компетентного органу іноземної держави, відповідно до міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або складених на підставі міжвідомчих договорів, є інформацією з обмеженим доступом», — уточнив Артем Чехлов.
За його словами, у разі розголошення у ЗМІ даних щодо CRS, «Україна може бути визнана неналежним партнером». А це може призвести до зупинки обміну даними і може негативно позначитися на нашій економічній безпеці. Чехлов запевнив, що заборона надати нам деталі обміну перебуває в «інтересах національної безпеки» нашої країни. Редакція «Мінфіну» публікує повну версію відповіді Держподаткової служби нижче.
Податкові запити пішли у дві області
Що секретом і таємницею точно не є — це перші результати обробки інформації CRS нашими податковими органами. Вони вже виливаються у запити з боку ДПС щодо простих українців та бізнесменів. Це «Мінфіну» підтвердили податкові юристи.
«Наразі ДПС активно надсилає запити власникам іноземних контрольованих компаній, у тому числі і тим, від яких не отримали очікуваних КВК-звітів, попри наявну податкову інформацію про володіння частками КІК. Маємо інформацію від наших клієнтів — PEP’s (Politically exposed persons, політично значущі особи), яким рекомендували (не ДПС) переглянути їх декларації НАЗК (Нацагентство з питань запобігання корупції). Тому що у них не збігалися задекларовані суми з поданими у КІК-звітності», — повідомив Володимир Ситник.
Іван Маринюк уточнив, що відомо про розсилку податкових запитів у Київській та Рівненській областях на основі отриманої інформації від Великої Британії. У цій країні функціонує Управління з податкових та митних зборів Його Величності — His Majesty’s Revenue and Customs або HMRC.
«Отримана інформація від іноземних податкових органів частково опрацьовується, і платники податків отримують податкові запити. З огляду на незначний проміжок часу, який минув із моменту обміну інформацією, і навіть обробки клієнтських запитів, ми виділили для себе такі факти. Перше — запити отримали фізичні особи, які не є підприємцями та не мали доходів в Україні, друге — підставою для таких запитів стали дані британської податкової, третє — це географія запитів — Київщина та Рівненщина», — розповів Маринюк.
Запити української податкової підтвердила і Ольга Черевко, вона також уточнила їхню тематичну спрямованість: «Частіше вони стосуються незадекларованих активів за кордоном або невідповідності між задекларованими доходами та активами. Найцікавіші кейси стосуються бізнесменів, які намагалися занижувати свої доходи через офшорні структури, а також фізосіб, які мають незадекларовану нерухомість за кордоном».
Що робити платникам податків
Юристи пояснюють, що основна мета запитів ДПС — збирання та перевірка інформації для виявлення порушників податкового законодавства. Якщо порушення будуть виявлені та доведені, тим, хто їх допустив, донараховують податки. Ще таким чином здійснюватиметься контроль за виконанням згаданих правил КІК (контрольованих іноземних компаній), які мають на увазі відповідну звітність та контроль.
«Тут криється одна з найпоширеніших та найгрубіших помилок. Бенефіціари-контролери КІК вільно розпоряджалися коштами контрольованих компаній на рахунках іноземних банках. Із них робили платежі на власні індивідуальні (та членів сім’ї) рахунки, здійснювалися купівлі для потреб, без огляду на податкові наслідки. Податкові органи та пан Гетьманцев (голова фінансового комітету Верховної Ради — ред.), зокрема, вже неодноразово робили заяви щодо фактів виявлення понад 3 тис. потенційних контролерів КІК після закінчення граничних термінів декларування”, — уточнив Володимир Ситник.
Іван Маринюк нагадав, що виявлення розбіжностей між задекларованими та виявленими податківцями доходами може стати підставою для виписування податкових повідомлень-рішень. Іноземні доходи оподатковуються: ПДФО 18% та військовим збором 1,5% (5% у разі підписання нового податкового закону, нещодавно прийнятого парламентом).
Юристи радять людям зараз регулярно перевіряти поштову кореспонденцію за своєю податковою адресою та в електронному кабінеті платника податків. Якщо людина фізично перебуває за кордоном, можна надіслати відповідний електронний запит до ДПС. Це потрібно, щоб тримати руку на пульсі та відстежувати відповідні запити податківців.
Якщо такий податковий запит надійде, то дуже поспішати з відповіддю на нього не рекомендується. Перша рекомендація правознавців — перевірити правильність його складання за формою та суттю, згідно з п. 73 ст. 73 Податкового кодексу, якщо доведеться заперечувати дії фіскалів.
«Якщо запит складено із порушенням вимог законодавства, платник податків звільняється від обов’язку відповіді на такий запит. Взагалі ж, для підготовки відповіді на запит радимо негайно звертатися до фахівців, оскільки надана інформація та документи можуть бути надалі використані для проведення перевірки платника та потенційно для нарахування податкових зобов’язань», — пояснив Володимир Ситник.
Помилки та прорахунки
Юристи запевняють, що після перших анонсів CRS закликали клієнтів із закордонними активами бути максимально прозорими та декларувати доходи, отримані за межами України. Дотримуватись правил чистоти капіталу не тільки на батьківщині, а й в інших країнах, де фінансовий моніторинг з боку фінустанов може бути ще жорсткішим, ніж удома.
«Капітал із будь-якими податковими порушеннями вважатиметься цими банками, як такий, що порушує AML-вимоги і може бути причиною додаткових розслідувань. CRS також підв’язаний під правила контрольованих іноземних компаній (КІК), тому наші клієнти зробили повне розкриття», — запевнив «Мінфін» партнер практики податкового права Asters Костянтин Соляр.
Але визнав, що до порад правознавців прислухалися не всі. Багато хто відмахувався від нової реальності з розрахунку на те, що їх не зачеплять нові правила.
«Загалом серед бізнесменів та фізосіб лише частина готувалася до CRS. Проблема полягає в тому, що багато хто з них намагався ігнорувати це питання, сподіваючись, що їхні активи не будуть перевірені. З юридичного погляду, правильна підготовка потребує повного декларування активів, але більшість осіб намагалися обмежити свої зусилля мінімумом, що, як свідчить практика, призводить до проблем», — каже Ольга Черевко.
«Частина декларантів мали сумніви з приводу подання звітів або відкладали вирішення цього питання на потім. Дехто вирішив взагалі не звітувати в Україні, із огляду на перебування за кордоном, отримання посвідки на проживання та місцевого податкового номера», — додав Володимир Ситник.
Костянтин Соляр пояснив, що типовою помилкою були історії, коли людина, розуміючи, що не сплатила якийсь податок, планувала сховати ці кошти за новою купівлею (нерухомості), не розуміючи, що зробить лише гірше. Чого юристи рекомендують не робити.
«Ми відразу інформували таких потенційних клієнтів, що, якщо справді з цих грошових сум не було сплачено належного податку і кошти було використано в такому сценарії, то вони можуть бути окремо притягнуті в європейських країнах до відповідальності за окремим злочином — відмивання коштів. Наполегливо просили не робити такого», — наголосив Соляр.
Виходячи з того, що автоматичні обміни інформацією за CRS стануть регулярними, правознавці і зараз радять не відмахуватися від проблем, а провести перевірку своїх активів, рухів за рахунками та подати звіти до нашої ДПС. Але навіть після цього перевіряти ще раз, чи надходять запити від податківців. Їх не варто ігнорувати чи ухилятися. Дуже важливо відповідати вчасно, у строки, зазначені у чинному законодавстві:
- 15 робочих днів із моменту отримання;
- 30 днів для окремих випадків, на кшталт подання звітності з трансфертного ціноутворення;
- 2 місяці для подання додаткових пояснень щодо КІК (контрольованих іноземних компаній).
У зв’язку з цим, не можна забувати про важливість збереження документів, що підтверджують джерело походження коштів. Особливо це стосується фінансових операцій на значні суми.
Що таке CRS?
CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Податкові органи щорічно отримують масив даних щодо тих іноземних рахунків, які належать їх податковим резидентам, або які належать організаціям, що перебувають під контролем таких резидентів. У відповідь юрисдикції надають аналогічну інформацію податковим органам держав-партнерів щодо рахунків їх податкових резидентів. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам юрисдикцій, де вони здійснюють діяльність. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року. Станом на січень 2024 року близько 110 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, включно з усіма державами-членами Європейського Союзу. Впровадження CRS в законодавство України та здійснення успішного першого міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відбулось за сприяння Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
