Дихання здатне доповнювати раціон основними поживними речовинами – йодом, цинком, марганцем і вітамінами. Цю ідею переконливо підтверджують опубліковані дані. Є вагомі докази того, що люди можуть поглинати поживні речовини з повітря, і це не жарт, пише ScienceAlert. Ці вдихувані поживні речовини називають аеронутрієнтами, щоб відрізнити їх від гастронутрієнтів, які поглинаються кишечником.
Кисень – живить
Ми вдихаємо приблизно дев’ять тисяч літрів повітря на день і 438 мільйонів літрів протягом життя. На відміну від їжі, дихання ніколи не зупиняється. На сьогодні більшість досліджень щодо впливу повітря на здоров’я зосереджено на забрудненні. Але є й користь.
Протягом тисячоліть різні культури цінували природу та свіже повітря як цілющі. Концепція аеронутрієнтів показує, що ці погляди підкріплені наукою. Так, кисень технічно є живильною речовиною, необхідною організму для підтримки основних функцій.
Як діють аеронутрієнти
Аеронутрієнти потрапляють в наше тіло, поглинаючись мережею крихітних кровоносних судин у носі, легенях, нюховому епітелії і ротоглотці – задній частині горла. Легені можуть поглинати набагато більші молекули, ніж кишківник – у 260 разів більше, якщо бути точним. Ці молекули всмоктуються неушкодженими в кров і мозок.
Наркотики, які можна вдихнути, наприклад, кокаїн, нікотин і анестетики, потраплять в організм протягом декількох секунд. Вони ефективні при набагато нижчих концентраціях, ніж це було б необхідно, якби їх споживали через рот. Це вказує на те, що йод у повітрі – особливо в місцях з великою кількістю морських водоростей – може допомогти доповнити харчовий йод. Це робить його аеронутрієнтом, який наш організм може засвоювати через дихання.
Марганець і цинк можуть потрапляти в мозок через нейрони, які сприймають запахи в носі. Марганець є важливою поживною речовиною, але його надмірна кількість може завдати шкоди мозку. Це спостерігається у зварювальників, які мають шкідливі рівні накопичення марганцю.
Війки в нюховій і дихальній системі мають спеціальні рецептори, які можуть зв’язуватися з низкою інших потенційних аеронутрієнтів. До них відносяться такі поживні речовини:
- холін,
- вітамін С,
- кальцій,
- марганець,
- магній,
- залізо,
- амінокислоти.
Докази існують десятиліттями
Багато наукових ідей, очевидних у ретроспективі, весь час були у нас під носом. Дослідження, проведені в 1960-х роках, показали, що працівники пралень, які піддавалися впливу йоду в повітрі, мали вищий рівень йоду в крові та сечі.
Нещодавно дослідники з Ірландії вивчали школярів, які живуть поблизу багатих морськими водоростями прибережних районів, де рівень йоду в атмосфері був набагато вищим. Ці діти мали значно більше йоду в сечі. Ймовірність йодного дефіциту у них була меншою, ніж у тих, хто живе в сільській місцевості. За вмістом йоду в їхньому раціоні відмінностей не було.
Дослідження, опубліковані понад 70 років тому, показали, що аерозольний вітамін B12 може лікувати дефіцит вітаміну B12. Це надзвичайно важливо для:
- людей із дефіцитом B12,
- веганів,
- людей похилого віку,
- хворих на діабет,
- алкозалежних.
Що ще варто з’ясувати
По-перше, які компоненти повітря корисні для здоров’я в природних умовах, таких як зелені зони, ліси, океан і гори. Подальші дослідження можуть з’ясувати, чи може перетворення інших поживних мікроелементів, таких як вітамін D, на аерозолі допомогти боротися з дефіцитом цих речовин.
Слід вивчити потенційні аеронутрієнти в контрольованих експериментах, щоб визначити дозу, безпеку та внесок у раціон. Це особливо актуально в місцях, де повітря сильно фільтрується, наприклад у літаках, лікарнях, підводних човнах і навіть космічних станціях.
Можливо, ми виявимо, що аеронутрієнти допомагають запобігти деяким із хвороб промислової ери. Тож, ваш лікар у близькому майбутньому може порадити вам вдихати аеронутрієнти замість того, щоб частіше бувати на природі.
