В Україні приватні реабілітологи отримали неприємний «подарунок» від держави наприкінці червня 2024 року. Їх виключили з переліку установ, які мають право надавати реабілітаційні послуги дітям з інвалідністю за бюджетні кошти. Причина в тому, що вони працюють як ФОПи, а не юридичні особи. Міністерство соціальної політики вирішило, що до терміну «реабілітаційна установа» не можуть входити ФОПи. Ці спеціалісти успішно надавали послуги протягом чотирьох років. Про це йдеться у публікації видання Forbes Ukraine.
Держава не позбавила ФОПів права надавати реабілітаційні послуги, а позбавила можливості отримувати компенсацію за них із бюджету. Реабілітологи опинилися перед вибором: або терміново реєструвати юридичну особу та отримувати нові ліцензії, або втрачати можливість працювати з дітьми, чиї сімʼї не можуть оплачувати послуги самостійно. Для багатьох із них державна програма – єдина можливість отримати реабілітацію. Тепер вони змушені або шукати нових спеціалістів, ризикуючи перервати вже налагоджений процес реабілітації, або відмовитися від неї.
Згідно з поясненням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в жовтні 2021 року внесли зміни до порядку використання бюджетних коштів. Термін «заклади охорони здоровʼя будь-якої організаційно-правової форми» замінили на «реабілітаційні установи». Через 2,5 року після цього Фонд раптом звернувся до Мінсоцполітики за розʼясненням і отримав відповідь: ФОПи не можуть вважатися реабілітаційними установами, оскільки не входять до системи реабілітації у значенні Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». За позицією Мінсоцполітики та Фонду, реабілітаційні послуги за бюджетні кошти можуть надавати лише окремі організаційно-правові форми юридичних осіб, такі як «установи», «підприємства» та «заклади». ФОПи ж до списку не входять.
Рада бізнес-омбудсмена виявила парадоксальну правову колізію. Базовий Закон «Основи законодавства України про охорону здоровʼя» передбачає право ФОПів надавати реабілітаційні послуги, в тому числі за бюджетні кошти. Спеціальний же ж закон не узгоджений із базовим. Замість ініціювання внесення змін до спеціального нормативного регулювання, Мінсоцполітики виключило ФОПів з переліку. Всі вони мали чинні ліцензії на медичну практику – держава визнавала їхнє право та спроможність надавати реабілітаційні послуги, але позбавила фактичної можливості отримувати оплату з бюджету за них.
На переконання Ради, ФОПи мали законні очікування бути включеними до переліку – він є механізмом реалізації їхнього права на надання реабілітаційної допомоги. Законні очікування були сформовані на підставі, по-перше, схваленої державою концепції про те, що ФОПи можуть бути уповноважені на надання реабілітаційних послуг, в тому числі за державний кошт; по-друге, послідовних діях Фонду, який з 2019 року включав ФОПів до переліку. Відповідно, з погляду Ради, в цій справі ставалося порушення принципів верховенства права, відповідальності держави та належного урядування. Рада бізнес-омбудсмена під час розгляду скарги зауважила на обов’язку державних органів при прийнятті будь-яких рішень керуватися принципами адміністративної процедури. Протягом трьох місяців Мінсоцполітики подавало надію, що виправить ситуацію і відновить ФОПів у переліку, але конкретних дій не відбулося. Раді бізнес-омбудсмена не надали офіційної відповіді про причини відмови в поновленні ФОПів у переліку.
Дослідивши обставини справи, Рада бізнес-омбудсмена прийшла до висновку, що в діях держави вбачається кілька критичних проблем.
- Порушення принципу рівності: створено дискримінаційні умови для ФОПів порівняно з іншими субʼєктами господарювання, хоча закон забороняє ставити в нерівне становище окремі категорії підприємців.
- Ігнорування законних очікувань: підприємці, які роками працювали в системі та вкладали кошти в розвиток, раптом опинилися за бортом без жодного перехідного періоду.
- Непослідовність дій: якщо держава вважає, що припустилася помилки, включивши ФОПів до Переліку, то виправлення цієї помилки не може відбуватися шляхом підприємців.
- Не прогнозування наслідків: сотні дітей, які стояли в черзі на реабілітацію до ФОПів і мали її пройти до кінця 2024 року, втратили таку можливість. Луцьк і Кривий Ріг залишились взагалі без реабілітаційних установ, де діти з інвалідністю могли б отримати безкоштовні послуги.
В Києві і області органи місцевого самоврядування додатково ще й припинили фінансування реабілітаційних послуг ФОПів за локальною програмою «Турбота». Доки чиновники не можуть визначитися з тлумаченням терміну «установа», діти втрачають можливість отримати необхідну допомогу. А в умовах війни потреба в реабілітації лише зростає. Мінсоцполітики має переглянути своє рішення та відновити можливість ФОПів надавати реабілітаційні послуги за державний кошт, адже суть (наявність у суб’єкта господарювання права, підтвердженого ліцензією) має превалювати над формою (конкретною організаційно-правовою формою бізнес-діяльності, яка в цьому випадку не має ніякого значення). Тільки в такому разі рішення органів влади відповідатимуть принципу верховенства права, а не свідчитимуть про їх прийняття на догоду правовому пуризму.
Де отримати реабілітаційну допомогу?
Місце проходження реабілітації українці обирають самі. Для цього після отримання електронного направлення на стаціонарну чи амбулаторну реабілітацію:
Якщо робота з сайтом здається вам складною та незручною – просто зателефонуйте за номером НСЗУ 16-77 та отримайте розгорнуту довідку про заклади, які надають відповідні послуги.
