На початку тижня, приблизно з 18-19 листопада, у Києві збільшилася кількість мобільних блокпостів. Зранку у середу, 20 числа, про це вже офіційно повідомила Київська міська військова адміністрація. Інформатор також помітив тенденцію – наприклад, напередодні, ввечері 19 листопада, наш кореспондент побачив роботу блокпосту за участі працівників поліції та ТЦК на одній із центральних магістралей Оболонського району. У причинах появи блокпостів та наслідках для киян ми й вирішили розібратися.
Про що кажуть офіційно: тренування, загородження, перевірки
Зранку 20 листопада у Telegram-каналі КМВА повідомили про посилення безпекових заходів. Фрази досить загальні – про “підвищення рівня навичок” силових і оборонних структур і удосконалення системи управління та взаємодії різних елементів Сил оборони столиці. Головна теза: йдеться про тренування, а не про пошук когось конкретного чи мобілізаційні заходи (саме слово “мобілізація” в документі не згадується зовсім).
“Ці тренування передбачають розгортання тимчасових блокпостів, встановлення обмежувальних знаків, елементів інженерних загороджень. За умовами навчань відбувається відпрацювання перевірки транспорту, документів, певні демонстраційні, пошукові та контрдиверсійні заходи”, – зазначили у КМВА.
Також перелічені самі категорії силових структур, що братимуть участь у безпекових заходах. Це Угрупування сил і засобів оборони міста, патрульна та національна поліція, “інші структурні підрозділи”. Також не надто конкретно – але у військовий час на деталізацію годі й розраховувати. Зважаючи на рівень та зміст оприлюднених завдань, можна лише припустити, що участь у безпекових заходах братиме Служба безпеки України та контррозвідка, ГУР та інші структури, що опікуються безпекою на глибинному рівні.
Втім, у повідомленні від КМВА є ще один важливий елемент. Там вказано, що подібні навчання проводитимуться у Києві й надалі – вжито слово “системно”, що свідчить про періодичність, а, можливо, й про постійний характер заходів. Відтак, правила життя для киян дійсно змінюються. Але про що йдеться насправді?
Як працюють мобільні блокпости, і чи входить ТЦК до їх складу
Повідомлення військової адміністрації лише пояснило для киян ситуацію, що вже склалася з початку тижня. Так, з 18-19 листопада 2024-го у Києві збільшилася кількість мобільних блокпостів – деякі з них навіть створювали затори на ключових вулицях у різних районах, на що почали скаржитись столичні водії. За роботою одного з таких блокпостів спостерігав кореспондент Інформатора напередодні – його розмістили просто на заїзді на автозаправну станцію на одній з ключових автомагістралей Оболонського району.
Одразу зазначимо: місце розташування блокпосту ми не “видаємо”, оскільки він є тимчасовим, і на момент виходу публікації вже знятий з локації. За нашими спостереженнями, участь у безпекових заходах взяли співробітники поліції (проте чи йшлося про поліцію Києва, чи про Нацполіцію, – невідомо). Також долучилися люди у військовому одязі, найімовірніше, представники ТЦК – саме вони спілкувалися з водіями, автівки яких “висмикували” рандомно з різних смуг руху.
Цікаво, що у повідомленні від КМВА співробітники Центрів комплектації не виокремлені – можна припустити, що їх військова влада столиці вирішила віднести до “інших структурних підрозділів”. А їхні дії цілком відповідали зазначеним у дописі КМВА інструментам – перевірці транспорту, документів, пошуковим заходам тощо. При цьому наш кореспондент не був свідком саме мобілізаційних дій – ймовірно, ми спостерігали за роботою блокпосту недостатньо довго, аби силовики виявили когось з “активних ухилянтів” чи з числа тих, хто був оголошений у розшук ТЦК.
На тлі “відмови від “бусифікації” Умерова
Прикметно, що й самий Київський міський ТЦК та СП повідомив про проведення навчань. Щоправда, йшлося не про задіяння його спеціалістів на вулицях Києва, а про тренування “в умовах денного світла, сутінок та темряви” на полігоні під Києвом за участі цілої низки підрозділів – морпіхів (35 бригада), безпілотних систем (426 окремий батальон), розвідки (140-й окремий батальйон), а також ТрО Києва.
Втім, вочевидь, певні заходи за участі ТЦК у столиці проводяться, і цілком ймовірно, що їх буде посилено. Показовий момент: це відбувається на тлі заяв міністра оборони Рустема Умерова про необхідність реформ у системі мобілізації. Посадовець виступив за надання їй “обліку людяності”, заради чого, каже Умеров, планують відмовитися від примусових заходів і так званої “бусифікації”.
Мобілізація та повістки: що відомо за останній час
29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, виступаючи у Верховній Раді, заявив, що мобілізація ще понад 160 тисяч осіб дозволить укомплектувати частини до 85%. За його словами, на цей час до Сил оборони вже призвали 1 мільйон 50 тисяч громадян. Пізніше заступник голови парламентського Комітету з прав людини, Руслан Горбенко, заявив, що цього року планується мобілізувати близько 120 тисяч осіб.
Президент України Володимир Зеленський сказав, що здивований цифрами, якими оперує Литвиненко. За словами глави держави, людей не вистачає. 7 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що повістки на мобілізацію через систему “Оберіг” у першу чергу отримали ті військовозобов’язані, які не платять податки. Тобто ті, хто не працюють – діє принцип “воюй або працюй”.
При цьому зараз мобілізовані, потрапляючи в сили оборони, стикаються з перспективою “воювати до кінця війни”, оскільки термін служби не обмежений, а обіцяний закон про демобілізацію влада все ще не розробила. Десятки тисяч людей пішли захищати Україну ще в лютому 2022 року (а багато – і раніше), і вважають несправедливим, що тепер звільнитися з ЗСУ до скасування воєнного стану вони не мають шансу.
