На фоні успіхів в експорті, аграрії стикаються з труднощами, пов’язаними з нестачею робочої сили. Питання бронювання працівників залишається невирішеним, і це може стати критичним для підготовки до весняної посівної кампанії. Про це 20 листопада заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
«Одне з ключових питань — це бронювання, людей катастрофічно не вистачає. Сьогодні аграрії не мають чітких правил, як працювати у новому сезоні. Невизначеність з процесом бронювання створює значні ризики для весняної посівної кампанії 2025 року», – зауважив він.
Окремо Марчук зазначив, що Україна протистоїть посиленій конкуренції у сфері аграрної торгівлі.
«Країна-агресор використовує свою агропродукцію як інструмент політичного впливу, демпінгуючи ціни на зерно і соняшникову олію, особливо у країнах, які традиційно купували українську продукцію. РФ є нашим головним конкурентом, який намагається витіснити Україну з міжнародних ринків. Ціновий деміпнг приваблює бідні країни. Такі дії дозволяють росіянам не лише продавати більше, але й отримувати політичні дивіденди», – підкреслив заступник голови ВАР.
Сьогодні вирішення проблем із бронюванням кадрів і зміцненням позицій на світових ринках є критично важливими для роботи української аграрної галузі, наголосив Денис Марчук.
Уряд оновив правила бронювання
Уряд на своєму засіданні 15 листопада підбив підсумки аудиту підприємств та організацій, які мають статус критичних та мають право бронювати співробітників. За результатами цього аудиту було виявлено низку проблемних моментів, які потрібно усунути. Уряд оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності підприємств. Подробиці розкрив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
- Регіональні та галузеві критерії критичності підприємств тепер будуть погоджуватись із Міністерством оборони та Міністерством економіки.
- Для приватного сектору зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом — це тепер обов’язкові пункти, аби бронювати своїх працівників. Зокрема, нарахована середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. Це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.
- Усі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через Дію.
- Буде здійснюватися щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям.
- Відповідальним міністерствам доручено детально пояснити всі аспекти та логіку оновленої системи. Необхідно дати вичерпні відповіді на всі запитання.
“Новий порядок буде діяти з 1 грудня. Водночас для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати — 28 лютого — всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників згідно з новими умовами незалежно від того, як і коли відбувалося бронювання”, – заявив Денис Шмигаль.
Чому виникла необхідність реформувати правила бронювання військовозобов’язаних
У жовтні 2024 року український уряд оголосив про необхідність змін у правилах бронювання військовозобов’язаних працівників, коли число заброньованих від мобілізації працівників досягло 1,5 мільйона. Президент Володимир Зеленський першим доручив відповідальним відомствам розібратися, чому заброньованих так багато. За словами джерела Інформатора, найближчим часом може бути запроваджено норму узгодження критеріїв критичності того чи іншого підприєства та професії з Міноборони та Мінекономіки. Реформа стосується багатьох аспектів і пов’язана з аудитом, який має завершитися 15 листопада. На цей час бронювання було призупинене, а бізнес вже поінформований про наслідки реформ. Йдеться про:
- скорочення кількості підприємств, що можуть отримати статус критично важливих для економіки,
- переформатування критеріїв бронювання,
- додатковий контроль за обґрунтованістю статусу заброньованого.
Основна мета цих змін — забезпечити достатній ресурс для мобілізації і водночас уникнути зловживань у системі бронювання, що стали значною проблемою.
