Ракетна атака на Схід України 21 листопада відрізнялася від попередніх. Імовірно Росія вдарила по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР). Є припущення, що то була новітня найсекретніша розробка – РС-26 “Рубіж”. Це викликало хвилювання в українців: ракета оснащена роздільними бойовими блоками. Тобто ракета одна, а прильотів багато. Також українське ППО безсиле, не може збивати ракети такого типу. Інформатор спитав у експертів: як часто Росія зможе використовувати МБР проти України.
Це як мікроскопом забивати цвяхи
Загальний висновок експертів наступний. Ні, Росія не зможе використовувати МБР проти України часто. По-перше, через те, що точних ударів завдати такими ракетами неможливо. Вони розраховані виключно на ядерні заряди. Тому точність прильоту для конструкторів МБР завжди вважалася другорядним чинником.
По-друге, таких ракет в Росії лише 521, за даними Defense Express. Здається, що це багато. Але нагадаємо: у 1000 день війни генерал Сирський підрахував, що з початку війни Росія випустила по Україні 9627 ракет. З тих ракет було збито 2429. Порівняно з тим, МБР мають відносно невелику кількість.
Ще важливіше, що ці ракети розраховані на Третю світову, ядерний Армагеддон, яким Путін лякає зараз Захід. Якщо випустити їх по Україні, на Армагеддон вже не вистачить. До того ж можливості виробництва саме цих ракет досить обмежені. Справа тут навіть не в санкціях. Арсенал у 521 МБР Росія накопичила протягом 20 років. Про ціну взагалі краще не згадувати.
Було б дивно, якби Путін взагалі використовував неточні, надто дорогі та стратегічно важливі ракети заради досягнення тактичних цілей. Зрозуміло, що Росія, коли вона вдарила МБР по Дніпру, мала на меті зовсім не заподіяння шкоди. Певно у Кремлі це вважали попередженням. Але с погляду стратегії, це як мікроскопом забивати цвяхи.
Проте ці дії Росії важливо ретельно проаналізувати, вважає проректор Європейського університету, доктор філософських наук, професор Сергій Ягодзінський. Він підкреслює:Російська Федерація може мати в арсеналі ще більш потужну зброю. І ворогу для ударів не обов’язково використовувати ракети з ядерними боєголовками.
“Насправді, це страшно. І ураження великі. Це не один удар, не в одну точку. Поки що Російська Федерація буде використовувати ракети ядерного діапазону, але без ядерних боєголовок. От вона показує, як ми збиваємо це все. Показує, куди може нанести ці удари. Поки що їм не потрібно використовувати ядерну зброю. Але максимально потужну зброю вони нам демонструють. Ми ще цього не бачили. А що в них ще є, можна тільки здогадуватися”, – зазначив Ягодзінський.
Чого хотіла досягти Росія?
Аналітики виділяють кілька можливих причин використання МБР у цьому випадку:
- Демонстрація ядерного потенціалу. Кремль намагався продемонструвати свою спроможність завдати ядерного удару в умовах, коли його конвенційні сили зазнають поразок.
- Політичний сигнал Заходу. Використання МБР може бути відповіддю на нещодавнє постачання Україні далекобійних ракет ATACMS і на дозволи для України здійснювати удари по території Росії.
- Відволікання уваги. Путін, ймовірно, прагне змістити фокус міжнародного співтовариства на ядерну риторику, намагаючись посилити свої позиції перед можливими переговорами.
- Внутрішній пропагандистський ефект. Російське суспільство очікує рішучих дій, і цей удар міг стати спробою заспокоїти ультрарадикальну частину електорату.
“Це знак Заходу, яким Росія наче натякає, що вона начебто готова до ядерної війни. Адже немає жодного сенсу використовувати по Україні ракету, здатну подолати 6000 км. Але насправді це також і медіа відповідь на дозволи ударів західними ракетами по території РФ. Адже промовчати Росія не могла. Адже плебс вимагав “ядерки”, Путін відповів ракетою, здатною нести ядерний заряд. Це було неадекватне використання міжконтинентальної балістичної ракети. Таких ракет мало, вони надто цінні. Постійно таких демонстративних пусків не буде. Тому я думаю, що це був одиничний випадок залякування”, – вважає журналіст Василь Пехньо.
Чи справді мова йде про РС-26 “Рубіж”: що про неї відомо
РС-26 “Рубіж” – це міжконтинентальна балістична ракета середньої дальності, призначена для доставки ядерних боєголовок. Її розробка почалася у 2006 році, і вона довго залишалася під грифом “секретно”. Відомі наступні характеристики цієї ракети:
- дальність польоту складає до 6000 км,
- стартова вага ракети – близько 50 тонн,
- ракета оснащена чотирма або шістьма роздільними бойовими блоками потужністю по 0,3 Мт кожен.
У виданні Defence Express підкреслюють, що РС-26 “Рубіж” призначена для доставлення ядерних зарядів. Але почати треба з того, що реальний статус цієї розробки невідомий. Проєкт порушував договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, тому його статус залишається невизначеним.
Удар у Дніпрі вказує на використання саме цієї ракети, оскільки її швидкість і траєкторія збігаються з характеристиками МБР. Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що мова йде про міжконтинентальну ракету, хоча експертиза ще триває.
“Сьогодні була нова російська ракета. Всі характеристики – швидкість, висота – міжконтинентальної балістичної. Зараз тривають експертизи. Очевидно, що Путін використовує Україну як полігон”, – додав президент.
Натомість фонд “Повернись живим” показав кадри обстрілу. Тут також стверджують, що все вказує на використання міжконтинентальної балістики у Дніпрі.
Час підльоту ракети РС-26 з Астраханської області до Дніпра становив лише 5 хвилин. Це демонструє, наскільки обмеженими є можливості звичних нам систем ППО для реагування на такі атаки.
Для збиття МБР необхідні інші системи протиракетної оборони, наприклад, американський комплекс THAAD. Цей комплекс здатний перехоплювати ракети поза і всередині атмосфери, а також бачити цілі на відстані до 1000 км. Однак розгортання THAAD – вкрай дорогий процес, і поки що він не передбачений для України.
Росія провалює стратегію “підвищення ставок”
Запуск РС-26 “Рубіж” став черговою спробою Кремля підняти ставки у війні проти України. Однак замість демонстрації сили, цей інцидент лише підкреслив безглуздість і відчайдушність російської тактики.
Для України це сигнал про необхідність посилення протиракетної оборони.
Для Заходу – підтвердження непередбачуваності та агресивності Росії, що може стимулювати нові поставки зброї та посилення санкцій.
Росія все більше стає схожою на “другу Північну Корею”, чия токсичність перевищує будь-які можливі вигоди від співпраці з нею. Втрата стратегічного арсеналу лише наблизить її до остаточної ізоляції.
