Жінка помітила списання 382 404 гривень з картки. Вона вважає, що зникнення коштів відбулось внаслідок невжиття ПриватБанком достатніх заходів щодо забезпечення належної охорони банківської таємниці та доступу до її рахунку. Вона просить фінустанову повернути гроші. Про це йдеться у рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, опублікованому 19 листопада 2024 року.
11.09.2024 року з рахунків жінки відбулося списання коштів в сумі 382 404 гривень. Переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking “Приват-24”. Вона з заявою звернулась до поліції, де порушили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Однак, особа, яка вчинила правопорушення не встановлена.
Жінка вважає, що вказане списання коштів відбулось внаслідок невжиття банком достатніх заходів щодо забезпечення належної охорони банківської таємниці та доступу до її рахунку, що призвело до втручання сторонніх осіб у роботу банківської системи. Вона просить стягнути з акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на її користь кошти в розмірі 382 404 гривень.
“Службовою перевіркою встановлено наступні обставини: 11.09.2024 року о 09:25 до банку зателефонувала позивачка та повідомила, що в неї з усіх карток зняли кошти 11.09.2024 року під час поїздки в поїзді. Клієнтка повідомила, жодні особисті дані не передавала. Ті ж самі дані, нею повідомлено представнику служби безпеки банку в телефонній розмові 21.10.2024 року під час проведення службової перевірки: під час службової перевірки клієнтка повідомила, що напередодні (09.09 або 10.09) їй на телефон надійшло повідомлення “Приват-24” про допомогу на суму 6 500 гривень. Через 2 години клієнтка зайшла в “Приват-24” передивитись чи надійшли їй кошти та побачила, що кошти на картки не надходили. На наступний день клієнтка виїжджала додому з Одеси. Телефон був у поїзді в її сумці. Вночі було списано кошти та в телефоні зник додаток “Приват-24″. Вона стверджує, що за посиланнями не переходила, додатки на телефон не встановлювала, дані нікому не повідомляла. Аналізом інформації з карткового рахунку встановлено, що по її картці 11.09.2024 проведено наступні транзакції: 11/09/2024 00:42:12 перераховано кошти в сумі 25 361 гривні на картку (емітент – JSC UNIVERSAL BANK), отримувач коштів невідомий; 11/09/2024 00:43:37 перераховано кошти в сумі 25 361 гривні на картку (емітент – JSC UNIVERSAL BANK), отримувач коштів невідомий; 11/09/2024 00:47:51 перераховано кошти в сумі 25 361 гривні на картку (емітент – JSC UNIVERSAL BANK), отримувач коштів невідомий. Операції здійснено за допомогою фінансового номера телефону клієнтки, що підтверджується доказами у вигляді витягів, які описують детально кожний переказ”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вини ПриватБанку в несанкціонованому списанні коштів з її карти немає.
“Якщо зазначені операції за твердженням позивачки вона не здійснювала, однак доказів того, що ці транзакції були здійснені з вини банку, нею не надані, натомість є докази того, що переказ коштів з її карток був здійснений шляхом створення платежів в системі дистанційного обслуговування клієнтів – “Приват-24”. Вхід в “Приват-24” був здійснений під авторизацією клієнтки. При даній процедурі вона вводить свої ім’я користувачки і пароль та входить у “Приват-24”, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії було здійснено за допомогою використання пристрою, який використовує клієнтка – SM-M135F|SAMSUNG, фінансового телефону та іншої особистої інформації (паролю входу в “Приват-24″), а тому суд приходить до висновку, що вини банку у несанкціонованому списанні коштів з карти позивачки немає”, – наголосив суд.
