Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні законопроєкт № 8153 “Про захист персональних даних”. Цей документ забороняє фотографувати та знімати на відео непублічних людей без їх дозволу й передбачає обмеження щодо публічних осіб. Викликав цей закон чимало питань серед українців, на які взявся відповісти адвокат Станіслав Ліфлянчик.
Детально про зміни, які передбачені новим законопроєктом та відповідальність за їх порушення адвокат розповів в інтерв’ю журналісту “Україна на часі”. Він заявив, що цей документ має привести норми національного законодавства у відповідність до європейських вимог. Також він повинен підвищити рівень захисту персональних даних простих українців.
“Закон направлений не на те, що заборонити здійснювати зйомку на вулиці. Він направлений на врегулювання певних питань, пов’язаних зі збіром і зберіганням особистих даних”, – сказав Ліфлянчик.
Адвокат наголосив, що окрім обмежень цей документ дає визначення блогерству та іншим сучасними віянням. Цих людей визнали суб’єктами, які здійснюють збор та зберігання інформації, і саме їх зобов’язують погоджувати зйомку з непублічними особами. На думку Ліфлянчика, так держава зробила перший крок до реєстрації акаунтів та врегулювання соцмереж.
Він заявив, що зазначене у документі не стосується ЗМІ, а ще, наприклад, фіксації правопорушень чи ще якихось важливих даних. Ці моменти лишаються без змін. Але робити записи для соцмереж чи акаунтів за участі непублічних людей без їх згоди буде заборонено. У разі порушення цих норми, людина зможе звернутись до правоохоронних органів та притягнути до відповідальності того, хто провів зйомку та опублікував фото чи відео.
“Це про врегулювання соцмереж та публікації особистих даних, до яких відносять фото й відео. Якщо ми знімаємо якесь правопорушення, якщо це робота ЗМІ, то тут наразі ніяких змін немає”, – відмітив адвокат.
Ліфлянчик наголосив, що окрім заборони на зйомку непублічних осіб у документі є ще норми щодо публічних українців. Але він не став акцентувати на цьому моменті свою увагу. Лише заявив, що законопроєкт ще “дуже сирий”. Наразі його готують до відправки у комітети, де доопрацюють. Тільки після цього документ винесуть на друге читання, але у якому вигляді – дізнаємось пізніше.
Законопроєкт щодо “персональних даних”
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт “Про захист персональних даних” на засіданні 20 листопада. Єдиною політичною партією, що не підтримала цей документ стала “Європейська солідарність”. Аналітична система YouControl зауважила, що серед основних ризиків є високі штрафи. На фізичних осіб – до 20 млн грн, на юридичних осіб – до 150 млн грн, або до 8% загального річного обороту (зараз максимальний штраф становить 34 тис. грн).
Також у ньому передбачено знищення контенту навіть із суспільним значенням, на який надійшла скарга. Тобто навіть злочинці чи корупційні політики та чиновники можуть затребувати видалили той чи інший відеоролик, який їм не до вподоби. Ще такі обмеження призведуть до росту корупції та відсутності прозорості, бо бізнес, журналісти та банки втратять можливість проводити перевірки.
Варто зазначити, що в Україні з 2012 року діє закон “Про захист персональних даних”, який регулює обробку особистих даних, але з деякими відмінностями від GDPR. Український закон не містить таких жорстких вимог щодо обов’язковості заздалегідь отриманої згоди на обробку особистих даних, як GDPR. В Україні також існують відмінності у термінології та органах, що відповідають за здійснення контролю та нагляду за дотриманням правил обробки особистих даних. При цьому, з огляду на те, що Україна не перебуває в юрисдикції Європейського Союзу, GDPR може застосовуватись до українських компаній в частині, що стосується обробки даних громадян ЄС.
