У 2025 році ми зустрінемо Рік Дерев’яної Змії, він також відомий як Рік Зеленої Змії. Якщо судити з історії, то майбутній рік стане часом динамічних змін – багато в чому схожих на ті, що світ пережив у попередній Рік Дерев’яної Змії. А оскільки кожна стихійна тварина слідує 60-річному циклу, останній Рік Зеленої Змії був у 1965 році.
29 січня 2025 року в китайському місячно-сонячному календарі небесний дракон поступиться місцем земній змії, пише SCMP. У китайській астрології є 12 зодіакальних тварин, і кожна має набір унікальних якостей. Щороку тварина з’єднується з одним із п’яти елементів – металом, деревом, водою, вогнем і землею. Елементи доповнюють і стикаються один з одним, але саме ця постійна взаємодія, як вважають, сприяє гармонії, рівновазі та порядку у світі природи. Унікальні якості стихійного знака зодіаку часто використовують для опису рис особистості людей, які народилися цього року.
Рік Дерев’яної Змії також відомий як Рік Зеленої Змії, оскільки дерево асоціюється із зеленим кольором згідно з китайською теорією п’яти елементів, тому ви можете очікувати побачити безліч прикрас і мотивів зі зміями в цьому яскравому відтінку. Хоча в деяких традиціях змія може символізувати зло і зраду (наприклад, у християнській Біблії змія уособлює диявола і спокусу), у китайській культурі вона символізує мудрість і спритність. А дерево символізує зростання, гнучкість і терпимість. Водночас воно живить елемент вогню, який представляє життєву силу і зміни.
1965 рік був поворотним і знаменним у багатьох аспектах. У США було ухвалено Закон про виборчі права, підстьобнутий мирними маршами, які зіштовхнулися з лютою відповідною реакцією. Цей епохальний закон був спрямований на подолання правових бар’єрів, що заважали чорношкірій спільноті здійснювати своє право голосу. Крім того, вперше меса в католицькій церкві проводилася місцевими мовами замість латині, а радянський космонавт Олексій Леонов став першою людиною, яка вийшла у відкритий космос.
Також 4 вересня 1965 року у київському кінотеатрі “Україна” під час показу фільму “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова відбувся перший в Україні публічний протест проти офіційно замовчуваної першої хвилі політичних репресій серед інтелігенції у постсталінський період, що став також першим публічним правозахисним виступом на теренах СРСР. “Тіні забутих предків” – це твір, що не вписувався в рамки типового радянського кіномистецтва, а сам Сергій Параджанов був несистемною людиною, не корився правилам “соціалістичного гуртожитку”.
“Фільм працював проти системи соціалістичного реалізму, він запропонував зовсім іншу формулу, за якою повинно було робитися мистецтво. Навіть те, що в центрі картини – особистість, щоб стрічка виходила на ареал народного життя – було практично тоді заборонено, особливо українського народного життя. Сама українська ідея, яка в цьому фільмі утверджувалась, хоч би через те, що він був зроблений тільки в українському варіанті – то просто був політичний виклик”, – схарактеризував цю роботу оператор фільму Юрій Іллєнко.
Переважно фільми на українських кіностудіях озвучували російською, лише деякі дублювали українською мовою. У “Тінях забутих предків” російськомовної версії так і не було створено, обмежились коротким лібретто російською на початку кожної наступної новели. Тому 4 вересня 1965 року під час показу в київському кінотеатрі “Україна” перетнулися мистецька і політична форми спротиву та відбувся перехід від суто мистецького нонконформізму до політичного спротиву.
Крім того, 23 жовтня 1965 року Володимир Щербицький повернувся на посаду голови Ради міністрів УРСР після антихрущовської змови, коли на чолі Радянського Союзу став тріумвірат: Леонід Брежнєв, Олексій Косигін і Микола Підгорний. Щербицький вийшов із “дніпропетровського клану” найближчих соратників Брежнєва. Завдяки цьому він змінив Петра Шелеста, з яким саме у 1965 році почалася закулісна боротьба за лідерство в республіці. Вони були не тільки різні за темпераментом і стилем управління, а й головне – абсолютно не переносили один одного. Ця боротьба тривала сім років, і переможцем у ній вийшов Щербицький.
Щербицького тоді називали головним наступником Брежнєва на посаді генсека СРСР, але він програв партійну боротьбу Юрію Андропову. Поворотним моментом для нього стала катастрофа на Чорнобильській АЕС 1986-го, коли його звинуватили в тому, що він провів першотравневу демонстрацію в Києві, попри радіоактивну загрозу. Щербицький у вересні 1989 року пішов із посади першого секретаря ЦК КПУ, на якій пробув рекордні 17 років, а через п’ять місяців помер. Офіційна причина – запалення легенів. Але деякі історики вважають, що Щербицький застрелився зі свого карабіна, а партійне керівництво це приховало.
Також у 1965 році журнал “Україна” опублікував фото співачки-початківиці Софії Ротару. Це фото побачив Анатолій Євдокименко й одразу вирішив, що ця красива дівчина має стати його дружиною: майже два роки Анатолій намагався витягнути Ротару хоча б на побачення та зрештою, молоді зіграли гучне буковинське весілля.
Однак, можливо, нам пощастить, і цього разу на нас чекає сприятливіший рік, оскільки місячний новий рік, що настає, – це рік “подвійної весни”, коли початок весни (лічунь) припадає на два роки за китайським місячним календарем. Перший лічунь припадає на 3 лютого 2025 року, шостий день Місячного Нового року, а другий – на 4 лютого 2026 року, за тиждень до закінчення Року Змії 16 лютого 2026 року.
У китайській традиції весна символізує нове життя і свіжі починання. А число два вважається щасливим, що відображено в китайському прислів’ї про те, що все хороше приходить парами. Вважається, що коли в році дві весни, це посилює благословення та удачу, що робить цей місяць особливо сприятливим для прийняття важливих рішень, таких як шлюб.
