Очікуваного масштабного підвищення податків у жовтні досі не сталося – що відбувається

10 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11416-д щодо істотного збільшення податків. Він отримав негативний відгук від юридичного управління ВР та викликав велику критику з боку бізнесу. Через два тижні, станом на 24 жовтня, законопроєкт так і не став законом, тому що його досі не підписав Президент України. Щоправда, Володимир Зеленський і не ветував законопроєкт. На цьому зауважив народний депутат Ярослав Железняк. 

“Це епічно….сьогодні рівно 10-тий день, як податковий законопроект 11416д лежить без підпису Президента. Чому епічно? Тому що, з ним так поспішали, що готові були зробити все через….заднє число. І попри логіку, впровадження цього «заднього числа» супроводжувалося тааааким пафосним текстом, що закон мали б підписати одразу ще в польоті між Радой і ОП. А тут ніт, 10-ть днів очікування. І якось вже ніхто не кричить, що кожен день це втрата податків на армію і не звинувачує Президента, як це було щодо опозиції. При тому, я багато разів публічно навіть говорив, що саме так воно знову буде. Рада буде поспішати прийняти «хоч щось» і бігти як сліпий олень через пожежу у лісі. А потім будемо без причини чекати підпис від Президента”, – зазначив Ярослав Железняк.

Народний депутат підкреслив, що вважаючи на те, що вже 24 жовтня, а закон підвищує військовий збір одразу в день публікації, то вже правильно по відношенню до бізнесу дочекатися і опублікувати з 1 листопада.

Чому Зеленському не варто підписувати грабіжницький закон про податки

Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк ще 10 жовтня, не виключено, що нардепам доведеться переголосовувати документ. Річ у тім що податковий комітет ВР, який очолює Данило Гетманцев, подав правку на 10 сторінок тексту, яка не пройшла. За словами опозиційних депутатів, через те, що крім іншого, до неї запакували необхідність брати військовий збір з самих військових. Так чи інакше, без цієї правки, за словами Ярослава Железняка, новий закон не тримається купи.

«ЄС» вдалося збити поправку щодо підняття військового збору для самих військових до 5%. Поправка 219 самого Гетьманцева про військовий збір на військових провалена! Драконівське збільшення податків для інших українців підтримали депутатів. Це ганебний закон. Там не враховані пропозиції «ЄС» щодо підняття податків на гральний бізнес, там залишається кешбек, там немає податків на алкоголь і тютюн. Проте збільшення навантаження на ФОП, малий бізнес і простих українців. Цю ганьбу підтримали 247 депутатів. Слуги та ОПЗЖ”, – зазначила народний депутат Ірина Геращенко.

Її колега, Ярослав Железняк, зазначив, що це була не просто правка, це була цар-правка! За його словами, ця правка – це половина закону – вона фізично викладена на 10 сторінках А 4. Тому, на думку нардепа, доведеться переголосовувати закон для банально приведення його до якогось ладу. Адже там тепер багато юридичних проблем з текстом.

“Як я і писав, це була величезна помилка Комітету обʼєднати всі позиції в одну правку – яка вийшла на 10-ть сторінок тексту. В результаті у нас залишиться редакція першого читання по військовому збору (ВЗ). А так як за три редакції по яким перевносили законопроект так і не спромігся уряд нормально виписати текст, то він дуже корявий”, зазначив Ярослав Железняк. 

Нардеп перелічив позиції прийнятого закону:

  1. ВЗ для всіх крім ФОПів спрощенців піднімається із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Щоправда, як його тепер рахувати із середини місяця залишається відкритим питанням.
  2. ВЗ для ФОПів спрощенців все одно із 1 жовтня.
  3. Будь-яких перенесень ВЗ на 1 січня немає ні для кого.
  4. Е-резиденти теж попадають під військовий збір.
  5. Юридичні кілочки (їх там декілька десятків), які повбивали, щоб конструкція добре трималася – всі повипадали.
  6. Винятки для ФОП, які на окупованих територіях та на території зони бойових дій випали.

“Ну і купа технічних моментів….Тут виникне дуже багато практичних питань по реалізації закону. Я вважаю, його в такому вигляді підписувати не можна. Є один плюс: фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників. Ну тобто на папері воно з 01 жовтня, але так як закон буде підписано вже явно пізніше, то механізму цього «заднього числа» фактично немає”, – підсумував Железняк.

На думку як противників, так і прихильників нового закону, президенту Зеленському не варто його підписувати, вважає народний депутат Ніна Южаніна. Вона перелічує його параметри:

  • підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання);
  • ⁠встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору для всіх ФОПів І, II й IV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень щомісяця); 
  • ⁠встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору в розмірі 1% від доходу для всіх ФОПів та юросіб III групи єдиного податку; 
  • повернення до щомісячної замість квартальної об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року;
  • збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік;
  • збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року;
  • встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тис. грн;
  • прив’язка авансових внесків з податку на прибуток для обмінників до євро;
  • збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов’язання за 1 га (1400 гривень для ріллі);
  • втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов’язанню понад 2 квартали;
  • підвищення ставки рентної плати на видобуток щебеню, піску та каоліну;
  • збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%;
  • звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»;
  • звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).

Що не так з податковим законопроєктом

Як раніше повідомляв Інформатор, Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт №11416-д та дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції України. Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту. 

Раніше заступник очільника податкового комітету ВР Ярослав Железняк закликав українських підприємців публічно критикувати податковий законопроєкт для того, щоб завадити його ухваленню. 

Джерело