Український страховий ринок має наблизитись до стандартів ЄС, вважає перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Що планує регулятор у цьому напрямі вже на початку наступного року, вона розповіла ЕП. «Мінфін» вибрав головне.
Як на страховий ринок вплинула війна
Страховики потрапили в особливий фокус уваги, оскільки працюють з коштами фізосіб та бізнесу. Недосконале регулювання не узгоджувалося з принципами страхового нагляду (Insurance Core Principles) Міжнародної асоціації наглядовців за ринком страхування (IAIS) та євросоюзівським законодавством Solvency.
НБУ ініціював зміну цих правил та базового законодавства, аби поступово імплементувати вимоги законодавства ЄС, дати імпульс гармонійному розвитку ринку і заповнити прогалини в регулюванні. Кожна наша нова регуляція стала відповіддю на проблеми ринку.
Страховики поступово виконували оновлені вимоги, але в умовах воєнного стану довелося взяти паузу. Ми надали низку регуляторних послаблень, аби підтримати ринок. Зокрема, не застосовували заходи впливу за недотримання нормативів через воєнні дії і продовжили терміни для приведення діяльності, відповідно до нових вимог.
Наразі процес імплементації євросоюзівських норм поновлений. З 2024 року почали діяти закони «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та «Про страхування», розроблені за участю Нацбанку. До ключових новацій входять необхідність розкриття інформації за аналогією з банками, ризик-орієнтований підхід, вимоги до платоспроможності тощо.
Попереду зміни в ОСЦПВ (автоцивілка) та збільшення сум відшкодувань
Важлива новація, що має наблизити страховий ринок до євросоюзівських стандартів, — закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набуде чинності з січня 2025 року. Він також розроблений за участю НБУ і передбачає:
- перехід на електронний формат договорів ОСЦПВ із реєстрацією в єдиній централізованій базі;
- скасування коефіцієнта зносу та запровадження принципу, що страховик має забезпечити приведення автомобіля до стану до ДТП;
- запровадження прямого врегулювання шкоди або можливості потерпілого звернутися за виплатою до свого страховика;
- обмеження граничного строку рішення про страхову виплату 90 днями;
- право страховика визначати «справедливу ціну» поліса, з огляду на персональну історію страхувальника;
- скасування обмеження максимальної суми страхового відшкодування за європротоколом;
поступове підвищення максимальних розмірів страхового відшкодування.
Наступний етап — завершення впровадження нових вимог до платоспроможності і технічних резервів страховиків, відповідно до директиви Solvency IІ. Для імплементації кількісних вимог директиви передбачений перехідний період до 1 січня 2027 року. До цього часу для страховиків діятимуть чинні вимоги, що передбачають лише часткову імплементацію Solvency II.
Також у планах:
- розроблення нової моделі регулювання актуарної діяльності з метою підвищення кількості актуаріїв в Україні та розвитку актуарної професії;
- оновлення регулювання ядерного страхування;
- запровадження з 1 січня 2025 року нового регулювання діяльності та реєстрації страхових посередників, відповідно до директиви IDD.
Чому в Україні немає культури добровільного страхування
Український ринок страхування недорозвинений. Про це свідчить показник проникнення послуг страхування в економіку (Insurance Penetration ratio), що є співвідношенням обсягу залучених страховиками премій до ВВП. В Україні цей показник становить лише 0,7%, у Польщі — 2,3% ВВП. Ключова причина таких показників — відсутність в Україні, в широкому розумінні, культури добровільного страхування. Причин декілька:
- Ментальна радянська спадщина у формі безкоштовного лікування, державних програм страхування та систем субсидій. У результаті сформувалася звичка, в разі непередбачуваних ситуацій, покладатися винятково на державу.
- Економічні чинники. Багато десятиліть економіка перебувала в стані перманентної турбулентності, непрогнозованої інфляції, непрозорого курсоутворення та нестабільної банківської системи. Через це найкращим способом відкласти гроші на чорний день було не страхування, а купівля валюти.
- Недовіра до страхових компаній, яка сформувалася через непрозорість ринку, численні випадки порушення прав споживачів і навіть шахрайства, факти залучення страховиків до схем із ухилення від сплати податків.
Звісно, на ринку достатньо фінансово стійких компаній, що надають якісні послуги. Проте конкуренцію їм створюють недобросовісні гравці, які ухиляються від виконання своїх зобов’язань і спотворюють сприйняття ринку споживачами. Розвиток суспільства, відхід від радянської практики, макрофінансова стабільність та передбачуваність економіки створили підґрунтя для розвитку страхового ринку. Водночас сам ринок потребував докорінної зміни правил гри.
