Чоловіка звинуватили у втручанні в роботу лічильника. ДТЕК донарахував обсяг необлікованої електроенергії на суму 933 276 гривень. Він для того, аби не сплачувати борг продав нежитлові приміщення, але компанія вимагає визнати їх недійсними. Про це йдеться у рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 23 жовтня 2024 року.
04.11.2016 року між ДТЕК та фізичною особою-підприємцем було укладено договір №1401 про постачання електричної енергії, відповідно до якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 50 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. 17.09.2018 року було виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу НІК N2301 АП1В N8121432, з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії високочастотним полем високочастотного генератора, внаслідок чого спожита електроенергія лічильником не враховується. За даним фактом складено акт про порушення. Прилад обліку та високочастотний генератор магнітного поля вилучено й опломбовано за допомогою сейф-пакета. 17.10.2018 року на засіданні комісії по розгляду акту від 17.09.2018 року оформленого протоколом, нараховано 933 276 гривень вартості необлікованої електричної енергії.
Чоловік мав наміри продати та почав продавати належні йому нежитлові будівлі ще з 2015 року. З 23.06.1995 року мав статус фізичної особи-підприємця, однак у 2017 році припинив підприємницьку діяльність. У 2018 році його стан здоров’я значно погіршився і він був змушений пройти ряд медичних обстежень та лікування, що потребувало значних коштів. Влітку 2018 року жінка запропонувала купити в нього нежитлові приміщення, на що останній погодився, оскільки свою підприємницьку діяльність припинив і потреби в подальшому користуванні нежитловими приміщеннями не було. Восени 2018 року звернувся до ПП «Експерт-ВМ» для проведення робіт по експертній оцінці нежитлової будівлі літера «К», загальною площею 617,3 кв.м та нежитлової будівлі, літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м. Відповідно до висновку про ринкову вартість об’єкта незалежної оцінки, вартість нежитлової будівлі літера «К», загальною площею 617,3 кв.м, складала 1 203 735 гривень. Відповідно до висновку про ринкову вартість об’єкта незалежної оцінки, вартість нежитлової будівлі, літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м складала 59 670 гривень. 22.10.2018 року вищезазначені об’єкти були продані за вказаними вище цінами. У рамках виконавчого провадження про стягнення заборгованості на користь ДТЕК, приватному виконавцю направлялася заява, в якій той зазначав, що надати підтверджувальні документи про повну сплату боргу він не має можливості, оскільки він не працює, має незадовільний стан здоров’я, який не дає можливості знайти роботу з гідною заробітною платою. За будь-якої можливості готовий сплачувати борг і ухилятись від його сплати не має наміру. Він в міру своїх можливостей сплачує борг.
“Відповідачі 17.10.2018 року, отримавши рахунок та розрахунок вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 933 276 гривень, одразу ж, а саме 17.10.2018 року, ініціювали та оцінили нерухоме майно з метою укладення договорів купівлі – продажу, а 22.10.2018 року уклали спірні договори купівлі продажу з метою ухилення від сплати вартості необлікованої електричної енергії”, – заявили у ДТЕК.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов ДТЕК. Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.10.2018 року, посвідчені приватним нотаріусом, визнали недійсними. Записи про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.10.2018 року скасували.
“17.10.2018 року на засіданні комісії по розгляду акту від 17.09.2018 року відповідачу-1 було нараховано 933 276 гривень вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ. У день прийняття рішення за результатами указаного засідання комісії, а саме 17.10.2018 року, суб’єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-ВМ» було проведено оцінку ринкової вартості нежитлових будівель, літера «К», загальною площею 617,3 кв.м та літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м та які на той момент належали на праві власності відповідачу. Твердження, що оцінку указаного нерухомого майна було розпочато ще навесні 2018 року не підтверджено жодним належним та допустимим доказом та прямо суперечить наявним у справі висновкам про оцінку. Через п’ять днів після цього, а саме 22.10.2018 року між відповідачами було укладено спірні договори купівлі-продажу указаних нежитлових будівель, за результатами яких право власності на указані нежитлові будівлі від відповідача-1 перейшло до відповідача-2. Результатом цього стало також те, що відповідач-1 позбавився права власності на будь-яке нерухоме майно, на яке могло б бути звернуто стягнення, що було надалі встановлено приватним виконавцем, оскільки надалі рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2020 року по справі №357/10790/19 відповідача-1 було стягнуто на користь позивача кошти за необліковану електроенергію, в розмірі 933 276 гривень. Відповідач-2, разом із заявою про приєднання електроустановки певної потужності від 28.11.2018 року, надавала позивачу копію одного зі спірних договорів, а саме договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м. Утім, у межах розгляду даної справи, вирішальне правове значення має той факт, що після одержання копії указаного договору позивач не міг знати про те, що, за наслідками укладення обох спірних договорів у відповідача-1 відсутнє будь-яке майно, у тому числі й нерухоме, на яке надалі може бути звернуто стягнення у межах правовідносин щодо відшкодування останнім позивачу вартості необлікованої електроенергії. Натомість як вбачається із матеріалів даної справи, позивач повинен був дізнатися про це після звернення до приватного виконавця із виконавчим листом, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 26.01.2021 року по справі №357/10790/19. З даним позовом до суду позивач звернувся 01.06.2023 року тобто у межах відповідного трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів”, – наголосив суд.
