Економічний ріст держави, зменшення інфляції та забезпечення міжнародними партнерами фінансової підтримки на 2026 рік здатні суттєво вплинути на розвиток банківського сектора, зокрема — на ставки за депозитами та кредитами. Цю інформацію озвучив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Він зазначив, що першим показником позитивних економічних змін та зменшення інфляційного тиску стане монетарна політика Національного банку України. Експерт вважає, що восени регулятор може зменшити облікову ставку на 1–1,5 в.п., довівши її до 14,5–14%. На його думку, це дасть змогу банкам поліпшити умови для ряду кредитних програм.
“Облікова ставка — це не лише показник стабільності гривні, але й ринкова вартість залучення коштів. Її зниження може сигналізувати про покращення умов для широкого спектра кредитних програм: від іпотеки та автокредитів до спеціальних пропозицій для малого та середнього бізнесу. За значного зниження облікової ставки — до 14% — середні ставки за кредитами можуть знизитися щонайменше на 1 в.п. Це створить сприятливі умови для збільшення обсягів кредитування приблизно на 3–5%,” — зазначив Сергій Мамедов.
Що стосується ситуації у сфері гривневих депозитів, то експерт прогнозує зміни у дохідності вкладів, а середні ставки можуть знизитися до 12–13% річних, взалежно від терміну вкладу.
Згідно з прогнозами НБУ, до кінця року інфляція може скласти 9–9,7% за рік, а щомісячними темпами не перевищуватиме 0,5–0,7%.
Восени, як і в період з квітня до серпня, найпопулярнішими будуть депозитні вклади терміном на 6–9 місяців, а також на 1 рік. Банки пропонуватимуть найвищі ставки по таких депозитах — приблизно 13% річних. Якщо врахувати акційні пропозиції при відкритті вкладів, то можна отримати прибуток в до 14% річних.
“Низька інфляція посилює гривню, а це означає, що дохідність депозитів може незначно знизитися. Однак у людей з’явиться можливість не лише проіндексувати свої вклади на рівень інфляції, але й отримати певний пасивний прибуток у розмірі 2–3 в.п.,” — зазначив банкір.
Обравши питання щодо валютного ринку, експерт відзначив, що на валютні курси вплине низка факторів:
- валютообмінна стратегія Нацбанку (умови “керованої гнучкості”);
- обсяги валютного виторгу через зовнішні економічні зв’язки (головне джерело поповнення міжнародних резервів);
- розвиток ключових галузей економіки (ВПК, АПК, будівництво тощо);
- формування Державного бюджету на 2026 рік і курс долара США;
- обсяги макрофінансової допомоги на 2026 рік.
“Наразі аналітики вважають, що Україні буде потрібно від $35 млрд до $40 млрд зовнішнього фінансування у 2025 році для покриття великих бюджетних видатків, викликаних війною. Підтверджено факт отримання допомоги від партнерів для 2025 року. Тому надзвичайно важливо отримати гарантії подальшої фінансової допомоги для балансування державного бюджету на 2026 рік,” — підкреслив Сергій Мамедов.
Також важливим, хоча й опосередкованим, фактором, що може вплинути на валютний ринок, є хід війни та наслідки ворожих дій. Однак, банкір вважає, що цей аспект вплине більш непрямо у поєднанні з іншими економічними чинниками.
“Війна — це про ризики та невизначеність. Тому не виключено, що в певні моменти цей фактор може впливати на валютний ринок через поведінку населення. Надмірний попит може надавати тиск на курси, хоча регулятор дотримується ефективної стратегії, яка не дозволяє ситуації виходити з-під контролю,” — зазначив банкір.
Відповідаючи на питання стосовно курсів долара та євро, Сергій Мамедов зазначив, що за оптимістичного сценарію до грудня курс долара може перебувати в межах 41,8–43 грн. У той же час, на ринку збережеться мінімальна різниця між міжбанківським та готівковим курсами, а коливання, якщо й відбуватимуться, не матимуть сенсаційного характеру.
“Курс долара, як основної іноземної валюти, залишиться під контролем: при загрозі регулятор може вдатися до спроби збільшення валютних інтервенцій для збереження стабільності,” — підкреслив він.
Курс євро, як показують останні місяці, залежатиме від світових коливань пари долар/євро та показників гривня/долар. Згідно з думкою банкіра, чим менше буде розбіжностей між США та ЄС, тим більші шанси повернутися до торішніх курсів, коли курс євро до долара становив 1,05–1,1.
“Хоча долару та євро не загрожує знецінення, ми не виключаємо періодичних коливань курсів через події у світі. Багато чого залежить від ряду як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. Проте, ймовірно, що курс євро не перевищить 50–51 грн в Україні. Незважаючи на зростаючу популярність євро як валюти для заощаджень, я б радив не поспішати з його масштабним обліком. Восени євро буде більш мінливим, ніж долар, що зменшує шанси виграшу в цій валютній боротьбі. Натомість гривневі депозити або ОВДП можуть бути більш вигідними для збереження купівельної спроможності,” — зазначив Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) було засноване у 2007 році. Станом на липень 2024 року регіональна мережа налічує 32 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дозволяє працювати за умов відсутності електропостачання. ГЛОБУС БАНК має найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA та рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”. Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проектів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування та надання кредитів малому й середньому бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером численних державних програм: програми “єОселя” для іпотечного кредитування, пільгового кредитування для малого й середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9” тощо. Банк також співпрацює з ДУ “Фондом енергоефективності” в рамках програм кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”. Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”. 25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним з 17 найбільших українських банків, які підписали Меморандум про кредитування проектів відновлення енергетичної інфраструктури.
