У проєкті бюджету на 2025 рік, схваленому Кабміном та поданому до Верховної Ради України на розгляд у другому читанні, передбачено, що дефіцит бюджету буде покрито коштом макрофінансової допомоги та зовнішніх кредитів, а обсяг зовнішніх запозичень очікується на рівні 1,65 трлн грн (понад $38 млрд). Таким чином, від початку повномасштабного вторгнення головним джерелом скорочення бюджетного дефіциту є макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій.Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
За словами банкіра, державний кошторис на 2025 рік у співвідношенні доходів та видатків є дуже подібним до “базового” бюджету на поточний рік, що був ухвалений 9 листопада 2023 року.
Так, рівень доходів планується на рівні 2,33 трлн грн (у 2024 році – 1,77 трлн грн), а рівень видатків – 3,94 трлн грн (у 2024 році – 3,3 трлн грн). Тобто, як твердить фахівець, бюджетний дефіцит наступного року складе 1,61 трлн грн, а в цьому році він планувався на рівні 1,53 трлн грн.
Водночас він нагадав, що 18 вересня був прийнятий Закон “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони”. Згідно з документом доходи бюджету на 2024 рік були збільшені до 1,9 трлн грн, а видатки зросли до 3,7 трлн грн. Тобто дефіцит бюджету складе 1,8 трлн грн.
“Логіка бюджету на наступний рік майже тотожна цьогорічній. Як і з початку війни, уряд України покладатиметься на значну зовнішню фінансову та кредитну допомогу”, — акцентував Сергій Мамедов.
Банкір зауважив, що торік при плануванні державного бюджету закладалися очікування, що протягом 2024 року Україна отримає понад $41 млрд, левова частка яких мала б піти саме на покриття видатків. Трохи згодом цей обсяг було скориговано до $39 млрд. Нещодавно, як зауважив він, Нацбанк покращив очікування від макрофіну до $42 млрд до кінця року. Зокрема, відповідно до звіту НБУ, до кінця року Україна сумарно може отримати ще як мінімум $6,4 млрд безповоротної допомоги.
Водночас згідно з державним кошторисом на наступний рік зовнішні запозичення заплановані у сумі понад $38 млрд. Проте, як підкреслив експерт, частина цих коштів досі не підтверджена західними партнерами та вона може враховувати певну суму із потужного кредиту від країн “Великої сімки” на $50 млрд, з яких частка ЄС складає €35 млрд (понад $37 млрд).
“Минулого року, та й упродовж поточного, неодноразово зазначалося, що зовнішня макрофінансова допомога може суттєво скоротитися. Так, згідно з даними НБУ, у 2026 році скорочення складе понад 1,5 раза – до $25 млрд на рік. Саме тому для покриття бюджетних видатків суттєво зростає потреба у своєчасному отриманні кредиту від G7, який, до речі, “гаситиметься” коштом заморожених активів країни-агресора”, — вважає він.
На його погляд, наступного року головним завданням перед урядом може стати повноцінна реалізація вже запущених програм пільгового кредитування, що неабияк стимулюють розвиток бізнесу, в тому числі нагальні програми енергокредитування. Крім того, прогнозується активізація в стратегічних галузях економіки, таких як АПК, ВПК, будівництво, машинобудування тощо. Основна мета — це збільшення доходів та відповідне зменшення видатків бюджету, що дасть змогу країні поступово і безболісно “зістрибнути” з голки макрофіну.
“На жаль, в умовах жорстокої війни Україні ніяк не обійтися без зовнішньої фінансової підтримки. Однак і макрофін колись закінчиться. Тому ми очікуємо, що наступного року, хоч і не станеться суттєвого економічного стрибка, адже зростання ВВП очікується на рівні 4-4,3%, однак будуть закладені підвалини активного економічного розвитку на подальші роки. Але, звісно, надбудовою для економіки буде питання завершення війни та встановлення миру з дотриманням українських вимог”, — підсумував Сергій Мамедов.
Як повідомляв Інформатор, Кабмін розглянув пропозиції бюджетного комітету Верховної Ради та вніс до парламенту доопрацьований законопроект №12000 про Державний бюджет України на 2025 рік. Цифри свідчать, що фінансування прокуратури та судів порівняно з 2024 роком збільшиться, хоча прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів залишиться на тому ж замороженому рівні в 2102 грн. Видатки на Мінкульт збільшені порівняно з першим читанням проекту Бюджету на 2025 рік майже на півмільярда.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році. Станом на липень 2024 року регіональна мережа налічує 32 відділення, у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”. Пріоритетними напрямами діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу. ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”. Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”. Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”. 25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури. Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є заступником Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
