Чоловік отримував фінансову допомогу на проживання для внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6 тисяч гривень. Проте, згодом виявилось, що він перетнув кордон, відтак соціальний захист вимагає повернення 45 тисяч гривень. Це зазначено у рішенні Дніпровського районного суду Запоріжжя, опублікованому 10 листопада 2025 року.
На обліку в Управлінні соціального захисту населення та ветеринарної політики Запорізької районної державної адміністрації перебував чоловік, який отримував допомогу на проживання для внутрішньо переміщених осіб. 11 січня 2024 року він подав заяву на отримання цієї допомоги, просячи надати її на себе, дружину та доньку. Згідно з даними Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, його дружина була зареєстрована у м. Володимир, Волинської області 21.11.2023 року, але була знята з обліку 18.12.2023 року через подання недостовірної інформації. На основі його заяви та документації, відповідно до наказу № 332, 21.01.2024 року було прийнято рішення про призначення допомоги йому та донці з 01.01.2024 року на суму 6 тисяч гривень. Чоловік підтвердив своїм підписом, що ознайомлений з умовами, за якими допомога не призначається, якщо є відповідність критеріям, прописаним у пунктах 7 і 8 Порядку № 332. Державна прикордонна служба України встановила, що він перетнув кордон через пункт пропуску Устилуг 21.11.2023 року. 11 жовтня 2024 року Міністерство фінансів України призупинило виплату допомоги йому та донці. Згідно з верифікацією особової справи, відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», з січня 2024 року він не мав права на отримання допомоги. Управління зробило перерахунок надміру виплачених коштів, виконуючи повернення державних грошей на 45 тисяч гривень за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року.
Представник Управління соціального захисту населення та ветеранської політики підтримав позовні вимоги під час судового засідання. Він зауважив, що чоловік отримав кошти на власну картку, які досі не повернув. Щодо твердження, що заява на отримання допомоги була підписана не ним, відкрито кримінальне провадження.
Чоловік, проінформований про дату, час та місце слухання справи, не з’явився на суд. Його представник засумнівався в можливості задоволення позовних вимог. Він підкреслив, що заява 11 січня 2024 року на реєстрацію як ВПО не подавалася, оскільки чоловік виїхав за межі України 21.11.2023 року і досі не повернувся. Повернення зайво виплачених коштів можливе лише у випадку вини особи, яка отримала таку допомогу. У даній ситуації відсутня вина громадянина щодо можливого отримання допомоги. Отже, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд задовольнив позов. З чоловіка на користь Управління соціального захисту населення та ветеранської політики стягують безпідставно виплачені кошти на проживання для внутрішньо переміщених осіб у розмірі 45 тисяч гривень.
“За результатами верифікації особової справи чоловіка відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», з січня 2024 року відповідач не мав права на отримання допомоги. Управління здійснило розрахунок зайво виплачених коштів на 45 тисяч гривень за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року. Підтвердження руху коштів міститься у інформації АТ «Універсалбанк» по його банківському рахунку. Листом від 6 листопада 2024 року Управління попередило відповідача про виникнення надміру виплаченої суми допомоги. Якщо переплата не буде повернена добровільно, Управління буде змушене звернутись до суду для примусового стягнення боргу. Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що відповідач безпідставно отримав допомогу з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року і добровільно не повернув виплачені суми, вимоги Управління цілком правомірні та обґрунтовані, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі. Твердження представника відповідача, що він перебував за кордоном і не міг подати заяву 11 січня 2024 року, підтверджується відомостями ГЦОСІ ДПС України щодо перетину кордону. Проте, в даних умовах відповідач отримав допомогу як внутрішньо переміщена особа без законних підстав та не повідомив про ці обставини”, – підкреслив суд.
