Україна має намір завершити переговори щодо вступу до ЄС до кінця 2028 року, але Єврокомісія підкреслює необхідність прискорення реформ. Хоча Верховна Рада активно обговорює ухвалення важливих законів, досі існують труднощі. На початку січня парламент не підтримав пропозицію підвищення податків, що було обґрунтовано вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Народний депутат від СН Роман Каптєлов зазначає, що наразі дві країни, зокрема Угорщина та Польща, виступають проти приєднання України до ЄС. Угорщина веде переговори з приводу транспортування нафти, тоді як Польща заперечує з ідеологічних причин. Проте ці питання можуть бути вирішені, проте існують інші перешкоди.
“Після укладення мирного угоди Україна має увійти до ЄС. За моїми відомостями, наразі перемовини тривають. Євросоюз вимагає прийняття України без права голосу. Водночас, діючий парламент має підтримати жорсткі європейські податкові норми, аби взяти на себе відповідальність. Зазвичай, коли Єврокомісія вимагає підвищення податків, розпочинаються торги за субсидії та інші пільги. Тому Україні необхідно підвищити податки зараз, щоб пізніше не вимагати нічого натомість. Наприклад, Польща отримала 3 млрд євро компенсацій за відмову від регіональних назв (коньяк, шампанське тощо), тоді як Україна, відмовившись, нічого не отримала. Європа хоче покласти на цей парламент найбільш непопулярні закони, проте депутати не збираються за них голосувати. Я спілкувався з членами Єврокомісії та депутатами Європарламенту, і вони підкреслюють, що все, що відбувається в Єврозоні, обумовлено відносинами та комунікацією. Українці ж сприймають Євросоюз як вирішення всіх проблем, вважаючи, що з його вступом одразу отримають європейські зарплати. Але це неможливо без високих податків і жорсткого контролю”, – зазначає Роман Каптєлов.
Свято непослуху
Нещодавно, Україна стала свідком відмови депутатів голосувати за євроінтеграційні закони. 15 січня до Києва з робочим візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, і в той же день Верховна Рада провалила голосування за два фіскальні закони, що були умовою отримання позики від МВФ.
“Зараз всі рекомендації фінансових інститутів зводяться до можливого зміцнення фіскалізації. Проте депутати не підтримують цю політику. Минулого тижня Рада свідомо провалила два фіскальні законопроєкти. Крісталіна це не турбує: не хочете – не робіть. Сам по собі кредит МВФ не такий великий, але до нього прив’язані всі інші запозичення та допомоги, які ми отримуємо. Проблема в тому, що угоду з МВФ підписують всі, окрім тих, хто має голосувати. Президент, прем’єр, міністр фінансів та голова НБУ ведуть переговори, але жоден з них не голосує. Я ж повинен голосувати за те, що вважаю неприйнятним, тільки через підписання кимось там. МВФ простіше працювати так, але ми вважаємо, що такий підхід є неможливим”, – коментує народний депутат Максим Бужанський.
Загроза НАБУ
Роман Каптєлов додає, що ще однією перепоною для голосування за умови МВФ є те, що багато депутатів побоюються переслідувань з боку НАБУ за голосування на вказівку.
“У судових матеріалах, як нам стало відомо, згадуються закони, що вимагає МВФ, тому багато депутатів стали утримуватися від голосування. Що з одного боку від нас вимагають неприємних рішень, а з іншого – ми за них караємо. Це перший парламент в Україні, який абсолютно безправний, і я також у цьому перебуваю в відповідальності, оскільки голосував за зняття недоторканності з депутатів. Я вважав це правильним рішенням, яке принесе користь Україні. Але після цього парламент втратив владу, тому що на депутата можна чинити тиск і підставляти його. В багатьох країнах депутати не несуть кримінальної відповідальності за своє голосування, а лише політичну. Однак останні кримінальні справи, відкриті НАБУ, показують результати голосування”, – підсумовує Роман Каптєлов.
У справі прослуховування офісу народного депутата від “Слуги народу” Юрія Кіселя йдеться про можливі тіньові фінансові операції фракції. Є інформація, що члени фракції отримували виплати у конвертах. Розміри цих виплат варіювались від $5 до $15 тисяч. НАБУ намагалося зафіксувати конфіденційні контакти Кіселя з різними високопосадовцями, включаючи Сергія Шефіра.
