20 березня 2026 року Державна служба фінансового моніторингу оприлюднила роз’яснювальний лист із практичними порадами щодо заповнення звітності та коректного відображення учасників підозрілих схем. Разом із наказом Міністерства фінансів № 322 ці березневі рекомендації фіксують перехід системи фінансового моніторингу в Україні до моделі Big Data, яка базується на аналізі великих масивів даних.
Ключові зміни у звітуванні
Раніше суб’єкти фінансового моніторингу часто самостійно вирішували, які обсяги даних включати до повідомлень типу N-FM — спеціалізованих форм для фіксації та подання інформації про фінансові операції, що підлягають первинному моніторингу у межах підозрілих операцій.
Рекомендації щодо форми повідомлення стосуються не лише банків. Окрім них до кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу належать страховики, кредитні спілки, ломбарди, оператори поштового зв’язку, професійні учасники ринку капіталу та товарних бірж, постачальники послуг віртуальних активів, а також спеціально визначені особи — нотаріуси, адвокати, аудитори та бухгалтери.
Тепер у разі виявлення пов’язаних осіб — наприклад, через спільних контрагентів, однакові адреси, періоди реєстрації, спільних засновників або навіть IP-адреси — суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають подавати одне узагальнене повідомлення. У ньому фіксуються всі задіяні клієнти, а також формується єдиний мотивований висновок щодо діяльності всієї групи.
Кого Держфінмоніторинг вважатиме групою?
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають подавати одне зведене повідомлення, якщо у клієнтів виявлено такі спільні маркери:
- використання одних і тих самих IP-адрес для входу в клієнт-банк або подання звітності;
- наявність спільних засновників, кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) або довірених осіб;
- реєстрація за однією адресою масової реєстрації або фактичне перебування в одному офісі;
- спільні ключові постачальники або покупці, які формують замкнені фінансові зв’язки;
- реєстрація суб’єктів у дуже короткий проміжок часу або синхронний початок активних транзакцій.
Заповнення звіту
Регулятор чітко окреслив хронологічні межі: за підозрілу діяльність береться перша операція будь-кого з учасників групи, а завершенням вважається остання операція. Це дає змогу охопити всю схему в межах одного звіту. У полі щодо учасників запроваджено суворе правило: всі особи, які є клієнтами суб’єктів первинного фінансового моніторингу, мають позначатися виключно як «клієнти» — інші варіанти позначень більше не застосовуються.
Однією з ключових змін стало виключення контрагентів із формалізованих полів звіту. Навіть якщо контрагенти відіграють важливу роль у схемі, їх тепер не потрібно вносити як окремих учасників. Натомість інформацію про них слід розміщувати в мотивованому висновку з детальним описом підозрілих епізодів.
Нові правила також передбачають обов’язкове додавання банківських виписок до повідомлень та уніфікацію кодів учасників фінансових операцій. Це покликане забезпечити державним органам більш структуровані й повні дані для аналізу руху коштів.
Перенесення даних про контрагентів у текстову частину висновку та вимога додавати виписки за рахунками всіх фігурантів роблять систему фінансового моніторингу прозорішою для держави, але водночас підвищують рівень відповідальності для суб’єктів моніторингу. Для клієнтів банків і інших учасників це означає практичні наслідки: транзакції аналізуватимуться у контексті ширших груп, а банківські виписки надходитимуть регулятору автоматично як додатки до повідомлень про підозри.
Нагадаємо, 2 лютого 2026 року набрав чинності Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затверджений наказом Мінфіну № 322. Новий механізм змінює підхід до формування повідомлень про підозрілу діяльність клієнтів банків.
Оновлення правил фінансового моніторингу відповідає на тривалу проблему різнорідної практики відображення даних у банківських звітах, що ускладнювало виявлення підозрілих фінансових ланцюгів. Тепер регулятор запровадив єдиний цифровий стандарт: кожна транзакція та кожен учасник мають чітко визначене місце в структурі XML-файлу електронного звіту.
У жовтні 2025 року Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам 16 узагальнених матеріалів щодо 726 ФОП із ознаками штучного поділу бізнесу. Серед виявлених ризиків — легалізація доходів, ухилення від сплати податків та використання підроблених документів. За три місяці загальна сума підозрілих фінансових операцій у межах цих схем становила близько 10 млрд грн.
