В Україні заміновано щонайменше 140 тис. кв. км територій. Поступово військові, ДСНС, цивільні сапери розміновують ділянки, однак процес повного розмінування може розтягнутися на багато десятиліть. А обійдеться це від 7 млрд дол. до сотень мільярдів доларів. Інформатор поспілкувався з головою правління Асоціації саперів України Тимуром Пістрюгою про вартість очищення територій від мін та інших вибухонебезпечних предметів і джерела фінансування цього процесу.
Гуманітарне – поступове розмінування суцільних масивів території поза межами зони бойових дій (20 км від неї та далі) здійснюється цивільними саперами, хоча серед них можуть бути колишні військові та екс-фахівці ДСНС. А проводять його міжнародні організації, українські спеціалізовані громадські об’єднання та приватні компанії.
Замовити послуги з розмінування може будь-хто, уповноважений це зробити. Наприклад, агрофірма, яка має землю, може звернутися до операторів протимінної діяльності та укласти двосторонній контракт. Обов’язкова умова, щоб цей оператор був сертифікований і він міг отримати дозвіл від Центру протимінної діяльності на розмінування саме зазначеної замовником ділянки. Не сертифіковані оператори, по-перше, заборонені законодавством, по-друге, вони не зможуть передати землю користувачу.
Аграріям держава тепер компенсує до 100% видатків на розмінування сільгоспземель. Подати заявку на компенсацію можна через Державний аграрний реєстр. Участь у програмі компенсацій можуть брати фермери, землі яких на деокупованих територіях, де після проведення нетехнічного обстеження, підтверджена забрудненість або імовірна забрудненість вибухонебезпечними предметами. У цьому випадку держава на тендері знайде підрядника та оплатить його послуги, а аграрії отримають придатну для використання землю. Детальніше – описано тут.
За словами голови правління Асоціації саперів України Тимура Пістрюги, гуманітарне розмінування досить дороге. Важко сказати, скільки саме це коштує. Ринок ще не сформовано. Коли Асоціація вела свою діяльність у зоні АТО/ООС до початку повномасштабної війни, разом із всіма операторами вони підраховували всі затрати, і у них виходило близько 3-4 дол. за 1 кв. метр розмінування. У міжнародних організацій було дорожче, ніж в українських операторів протимінної діяльності. І якщо, наприклад, потрібно розмінувати 1 гектар аграрних земель, то це може обійтися у щонайменше 30 тис. дол. В середньому за день один сапер може розмінувати 30 кв. м території.
Держава в особі Центру гуманітарного розмінування оголошує тендери на розмінування, у яких беруть участь приватні компанії. Однак за запропоновані державою кошториси вони можуть хіба що покрити свої видатки або піти у мінус, але не заробити. Проте це важливо для нових операторів – продемонструвати здатність виконувати завдання якраз можна в ході роботи за такими контрактами, а потім вже почати заробляти. Ми продивилися деякі тендери Центру гуманітарного розмінування у ProZorro: вони за приведення до ладу аграрних земель платять по 5,5-7,5 грн за кв. м – здебільшого на Харківщині та Миколаївщині. Це аж ніяк не 3 долари.
“Ми всі разом з державою та операторами шукаємо шляхи, як цей квадратний метр зробити дешевшим, щоб можна було виконувати ефективно завдання та компенсувати свої витрати. Ця сума буде знижуватися, але точно не до такої, як в оголошених державних тендерах”, – стверджує фахівець.
Основним замовником робіт з розмінування є міжнародні донори, які традиційно роками підтримують програми з розмінування по всьому світу. У першу чергу це ЄС, США, Канада, Норвегія, Великобританія, приватні фонди та корпорації. Кабміном у 2024 році було виділено 3 млрд грн на гуманітарне розмінування аграрних земель, які почали освоювати у жовтні – через 2,5 роки після початку повномасштабної війни. Щоправда, з цих 3 млрд грн два мільярди Уряд забрав на виплату “тисячі від Зеленського”, бо кошти не встигали освоїти до кінця року. А мільярд розписують на тендери, що оголошуються державним Центром гуманітарного розмінування для аграріїв.
“Правильно говорить перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, і вона це повторювала на Конференції з відновлення України: відбудова починається з розмінування. Це нульовий поріг. Вся решта необхідних кроків йде вже після цього”, – підкреслює Тимур Пістрюга.
Гуманітарне розмінування проводиться для того, щоб повернути землю у використання за призначенням. Одна з важливих процедур – це коли державна інспекція приїжджає та перевіряє операторів на предмет контролю якості у виконанні завдання: наскільки якісно розмінували, чи немає там пропущених сигналів, чи немає якихось невідповідностей. І лише тоді вони складають акт, що в оператора все добре, і весь пакет документів оператор надсилає у Центр протимінної діяльності. І зверху до цього пакету надається сертифікат на передачу землі.
Інспекція, що перевіряє оператора, це спеціально уповноважений орган з контролю якості, акредитований на цю діяльність. Вони фактично перевіряють операторів як сапери. Це не лише питання у правильному оформленні документів. Вони беруть металодетектори та перевіряють поле, де працював оператор. Якщо вони почують якісь сигнали, то якщо це не критична невідповідність, її потрібно буде усунути, а якщо критична – може бути призупинений сертифікат цього оператора, і ні про яку передачу землі замовнику послуг мова не йтиме у такому випадку. Розмінування може проводитися не тільки у полі, але у лісах, в будівлях, на об’єктах критичної інфраструктури тощо – де це потрібно.
“У нас є такий кейс, коли одна з агенцій ООН, що реалізує програму відновлення та відбудови України, залучала наших фахівців для обстеження будівель. Вони були частково зруйновані, ніхто не знав, що всередині. У нас навіть був випадок, де умовно за даними наших груп нетехнічного обстеження територій виявлено, що у цю будівлю було два прильоти, а якщо дивитися на руйнування, то видно, що вибухнула одна ракета. Тобто теоретично у якихось завалах міг знаходитися вибухонебезпечний предмет – боєприпас, який не розірвався. Тому розмінування – це важливий етап для відбудови та відновлення будівель”, – наголошує керівник Асоціації Тимур Пістрюга.
Інформатор вже підраховував, що за 9,3 млрд грн, які Уряд збирається на першому етапі витратити на виплату “Вовиної тисячі”, за тарифами держави можна було б розмінувати територію, зіставну з площею міст Київ та Дніпро разом узятих (1263 кв. км). А якщо за вартість у 3 долари – то 75 кв. км, що дорівнює площі Черкас чи Рівного. Але в обох випадках за цю суму можна розмінувати лише невелику частку територій, які потребують гуманітарного розмінування.
Скільки територій потрібно розмінувати в Україні
6 грудня 2018 року був прийнятий Закон “Про протимінну діяльність в Україні”, і саме з цього моменту почала створюватися система протимінної діяльності в Україні. Після цього був створений перший національний стандарт протимінної діяльності, який прийняли 1 квітня 2019 року. До цього фактично не було системи: працювали окремі міжнародні організації у хаотичному порядку зі своїми документами, нічого з того не контролювалося. Не було від держави відповідальних осіб, системи дозволів, координації. Якщо приходила іноземна компанія розміновувати території, то ніхто не знав, чим саме вони займаються, на чиє замовлення та як використовують кошти.
На сьогодні в Україні є 142 тис. кв. км потенційно небезпечної території, що потребує гуманітарного розмінування. Це дані Секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності Міноборони України. З початку 2023 року понад 32 тис. кв. км землі повернули до безпечного використання за призначенням. Згідно з національною стратегією протимінної діяльності, затвердженою Кабміном та розробленою за участю Асоціації саперів України, до 2033 року планується очистити близько 80% деокупованих територій.
Загальна вартість розмінування за даними Світового банку оцінюється у 50 млрд дол. Велика частина цієї суми має бути покрита коштом міжнародної допомоги та донорських коштів. За іншими оцінками повне розмінування територій в Україні може коштувати від 7 до 900 млрд дол. А щоб за 10 років розмінувати територію, яка наразі забруднена вибухонебезпечними предметами в Україні, потрібна постійна робота близько 3 млн саперів та фахівців з гуманітарного розмінування. Наразі таких спеціалістів у сотні разів менше. Раніше у Кабміні називали реалістичними строки у 30 років для розмінування, але для цього має закінчитися війна.
А відтепер, за словами Дениса Шмигаля, оператори протимінної діяльності зможуть подавати заявку до органів сертифікації через Дію. Про винаходи, які полегшують процес розмінування – читайте тут. Також ми писали, скільки заробляють цивільні сапери та які вимоги до цих спеціалістів.
