Фінмоніторинг ФОП: як отримати гроші за роботу і не потрапити до чорного списку банку

Протягом 2025 року українські банки закрили рахунки 30 тисячам фізичних осіб-підприємців (ФОП) через фінансовий моніторинг. Блокування рахунків – це лише перший етап процесу. Яким чином приватному підприємцю уникнути цієї ситуації, забезпечити нормальний обіг коштів, не викликаючи підозри з боку фінмоніторингу, або швидко вирішити питання, ми розглядали разом із юристами та банкірами в «Мінфіні».

На початок серпня 2025 року в Україні працювало приблизно 2,15 млн ФОПів. Про закриття 30 тисяч рахунків малих підприємців через фінмоніторинг повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк наприкінці червня. Зараз ця цифра, ймовірно, значно зросла, враховуючи посилену увагу банків до рахунків ФОП у контексті боротьби з незаконною підприємницькою діяльністю і ухиленням від оподаткування за допомогою спрощеної системи. Відповідно, зростає й кількість блокувань або обмежень для підприємців у доступі до їхніх рахунків. Розширене фінансове моніторування стає дедалі більшою проблемою для ФОП, що підтверджують множинні відгуки клієнтів банків на сайті «Мінфіну».

  • «З 2017 року я мала позитивний досвід використання продуктів монобанку, відкриття рахунка для ФОП було легким, і фінансовий моніторинг працював адекватно. Проте з 2025 року, незважаючи на надані документи, банк не може дати чітку відповідь на питання щодо закриття справи… Це призвело до блокування підприємницької діяльності та накладення обмежень на використання коштів», — залишила відгук Наталія Крилач.
  • «Відбулося блокування всіх моїх рахунків у Ощадбанку, служба безпеки переадресувала на фінмон. Я одразу надіслала всі необхідні документи до відділення, але вже минуло два тижні, і обмеження досі не зняті. Не отримала жодної відповіді», — ділиться проблемами Alena87B.
  • «Не дізналася, чому банк розірвав співпрацю, маючи рахунок у Приватбанку. Отримала дзвінок, що потрібно надати документи щодо підтвердження коштів, все було надано, але через день мені сповістили про розірвання відносин», — скаржиться OlenaOlena0111.

Схожі випадки можна знайти серед відгуків на Мінфіні для практично всіх банків. Часто банки блокують і ФОП, і особисті рахунки одночасно, навіть якщо проблема виникла лише з одним з них. Процес розблокування може тривати тижнями або навіть місяцями, незалежно від того, наскільки активно клієнт співпрацює з банком і надає пояснюючі документи. У багатьох відгуках видно, що власники заблокованих рахунків зазвичай не розуміють причин блокування, відчувають стрес і не можуть ефективно вирішити проблему. Ми обговорили мотиви банків, безризикову роботу для ФОП, а також взаємодію з фінансовими установами в разі виникнення проблем з юристами і банкірами.

Тригер для фінмону: найбільш поширені помилки підприємців

Не існує універсального рецепта, як залишитися поза полем зору фінансового моніторингу:

  1. Банки не розкривають повний перелік параметрів, за якими визначають операцію як сумнівну, щоб уникнути навчання порушників обходити фінмоніторинг.
  2. Кожен банк має свої особливості цієї процедури, але загальні правила фінмоніторингу закріплені законодавством, а практика вирішення проблем з блокуванням рахунків дозволяє юристам виділяти потенційно ризикові транзакції.

Отже, чинне антивідмивне законодавство (Закон № 361-IX) зобов’язує банки проводити фінансовий моніторинг операцій з ознаками ризику. Одним із основних тригерів для такої перевірки є розмір і характер платежів. Законодавчо встановлений поріг обов’язкового фінансового моніторингу — 400 тис. грн. Якщо платіж досягає або перевищує цю суму, банк автоматично ініціює перевірку джерела походження коштів, правомірності операції та відповідності платника задекларованій діяльності. Це стосується як безготівкових, так і готівкових транзакцій. Також фінансовий моніторинг може бути активовано дрібнішими транзакціями, якщо вони виділяються ознаками ризиковості або нетиповості. НБУ визначив понад 70 показників, що можуть викликати підозру і стати основою для перевірки. Часто банки встановлюють значно нижчі граничні суми для контрольованих операцій.

«Банки мають внутрішні регламенти і можуть встановлювати власні порогові значення — наприклад, 100 000 або навіть 30 000 гривень, залежно від профілю клієнта. За практикою фінансових установ, до додаткової перевірки можуть призвести операції в діапазоні 30 000−400 000 гривень, якщо вони містять ознаки ризику. Типовими ситуаціями, які можуть викликати підозру у фінансового моніторингу банку, є платежі, що не відповідають заявленій діяльності ФОП, а також регулярні або нестандартні надходження однакових сум, зокрема від фізосіб — це може трактуватися банком як спроба ухилення від податків або інша фінансова схема», — ділиться адвокат GRACERS Анатолій Сівоздрав.

Олександр Ніколенко, керівник напрямку малого та середнього бізнесу àбанку, доповнює, що фінансовий моніторинг враховує не лише суми окремих платежів, а й їх кореспонденцію (кто контрагент), а також «лічильники» у певні періоди.

«Тригерами можуть виступати різкі сплески оборотів, операції, нетипові для задекларованої діяльності, а також значні перевищення надходжень над зазначеними у прогнозах», — додає він.

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз виокремив свої топ-3 операцій, що можуть привернути увагу фінансового моніторингу:

  • Різке зростання обороту. Якщо вчора у вас «на каву», а сьогодні — «на Теслу», це викликає підозри у банку, мовляв, щось не так.
  • Надходження від великої кількості різних платників-фізосіб. Це може виглядати як «відмивання» грошей.
  • Регулярні великі суми з-за кордону без чіткого призначення. Банку важко повірити, що вам просто «дякують за гарну роботу».

Банкіри та юристи також вказують на ще одну розповсюджену помилку ФОП — використання особистих карткових рахунків для бізнесових операцій. Банки можуть розцінювати це як «змішування особистих і бізнесових коштів», що є підставою для запиту документів або блокування рахунку. Операції з іноземними партнерами також потребують уваги, оскільки вони підлягають валютному контролю.

«Важливо мати правильно оформлені зовнішньоекономічні контракти і інвойси. Договір повинен містити опис предмету, валюту, дати, реквізити сторін. У SWIFT-переказі має бути чітко зазначене призначення, відповідність умовам контракту. Банк, як агент валютного контролю, перевіряє це і може запитати додаткові документи, якщо виникають питання. Додатково важливо враховувати особливості оподаткування зовнішньоекономічної діяльності», — розповідає Дмитро Слободянюк, адвокат і кіберпрактик.

Олександр Ніколенко з àбанку пропонує підприємцям низку рекомендацій, як уникнути підозр з боку банків:

Алгоритм дій у разі блокування рахунку

Фінансисти радять сприймати банк не як загрозу, а як партнера. Аби уникнути конфліктів, важливо мати чітке порозуміння з самого початку:

«На початку співпраці з банком надайте точні дані щодо обсягів операцій за рахунком, уточніть реальні види діяльності. Далі дотримуйтеся цих меж та не проводьте операції, які не підкріплені документами», — уточнює Олександр Ніколенко.

Також перед проведенням операції клієнт може отримати консультації щодо її ризиковості у службі підтримки. Дмитро Слободянюк підготував коротку інструкцію для ФОП, щоб отримати оплату за виконану роботу без потрапляння в поле зору фінансового моніторингу:

  • Переконайтеся, що всі кошти, які надходять на рахунок, відповідають вашим зареєстрованим видам діяльності (КВЕДам).
  • Укладайте договори, акти виконаних робіт, рахунки-фактури на всі надходження — це є гарантованими доказами легальності ваших операцій.
  • Не намагайтеся дробити великі суми на менші платежі, щоб уникнути моніторингу, адже це буде сприйнято як підозріле.
  • Не використовуйте рахунок ФОП для особистих потреб — такі операції можуть викликати запитання.
  • Дотримуйтесь податкового законодавства і вчасно сплачуйте податки — це також свідчить про прозорість вашої діяльності.

«Ці поради дійсно можуть допомогти уникнути проблем з банком. Ведіть «чисту» бухгалтерію. Якщо ви маєте бухгалтера, нехай це буде професіонал, а не «кум». Також точно прописуйте призначення платежу. Якщо вас вдруге блокують, варто задуматися, можливо, ваша бізнес-структура є токсичною», — радить Віктор Мороз із Suprema Lex.

Якщо ваш рахунок заблоковано, ситуацію можна виправити.

«Зазвичай, під час блокування банк надає перелік питань, на які потрібно надати відповіді та документацію. Швидкість та якість відповідей впливають на результати», — каже Олександр Ніколенко з àбанку.

У випадку блокування рахунку, Дмитро Слободянюк із RELIANCE радить дотримуватись такого алгоритму:

  1. Зверніться до банку (менеджера чи служби підтримки) і запитайте точну причину блокування та необхідні документи.
  2. Банк надасть список документів, які можуть включати договори, рахунки-фактури, податкову звітність тощо.
  3. Надайте всі необхідні документи в чіткі терміни, логічно пояснюючи кожну запитану операцію.
  4. Банк може вимагати додаткові документи — співпрацюйте та оперативно надавайте інформацію.
  5. Якщо ситуація ускладнена, зверніться до юриста, який спеціалізується на банківському праві або фінансовому моніторингу.

Раніше Інформатор розглядав питання, що робити фізичній особі у випадку, якщо фінмоніторинг заблокував банківську картку.