З 2022 року НБУ змінив кілька режимів утворення курсу валют, спочатку зафіксувавши його, а потім перейшовши до керованої гнучкості. Наразі розрив між офіційним та готівковим курсом мізерний, а ціна долара не перетинає межу у 42 гривні. Проте у бюджеті на 2025 рік закладено курс на рівні 45 гривень. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій в інтервʼю 24 Каналу, що вийшло 22 жовтня, розповів яка ситуація на валютному ринку та чого чекати надалі.
До повномасштабного вторгнення в Україні був режим плаваючого курсоутворення. Нещодавно НБУ опублікував Основні засади грошово-кредитної політики, якими підтвердив, що керована гнучкість курсу – це проміжний режим. Юрій Гелетій пояснив, у чому принципова відмінність між керованою гнучкістю та плаваючим курсом.
“Наразі НБУ не просто згладжує надмірні коливання курсу, а ще й покриває структурний дефіцит валюти у приватному секторі. Мова про чистий попит на валюту, який об’єктивно присутній на ринку в результаті специфіки функціонування економіки та фінансування бюджетного дефіциту в умовах повномасштабної війни. Якщо максимально спростити, то іноземна валюта зараз потрапляє до країни двома основними шляхами: у вигляді експортної виручки та міжнародної допомоги. І якщо експортна виручка потрапляє на ринок напряму, підживлюючи пропозицію, то валюту, отриману від міжнародних партнерів, НБУ купує в уряду поза ринком і вона поповнює наші міжнародні резерви. Водночас за рахунок отриманої гривні уряд здійснює бюджетні видатки. Зрештою, ці кошти значною мірою потрапляють в українську економіку, у фінансову систему і так чи інакше формують додатковий попит на валюту. До цього варто додати, що експортні можливості країни обмежені через руйнування виробництва, натомість потреба в імпорті, зокрема для потреб ВПК, суттєво зросла”, – зазначив заступник голови НБУ.
Він зазначив, що з одного боку, є значний чистий попит на валюту з боку приватного сектора, який зберігатиметься ще досить тривалий час, а з іншого – поповнення міжнародних резервів за рахунок міжнародної допомоги, яка напряму на ринок не потрапляє. Тож цілком логічно, що НБУ, здійснюючи структурні інтервенції, стає своєрідним каналом, через який частина міжнародної допомоги потрапляє на валютний ринок. Це дозволяє підживлювати пропозицію валюти та врівноважувати ринкову кон’юнктуру.
“За таких умов роботи ринку оптимальним є саме режим керованої курсової гнучкості. Він дав можливість повернути обмінному курсу роль інструмента макроекономічної політики та поглинача шоків. Зміна курсу відповідним чином впливає на конкурентоспроможність нашого експорту, стан зовнішньої торгівлі. Курс реагує на зміну кон’юнктури та коригує певні економічні дисбаланси. Зростає глибина ринку, а разом з цим – і його здатність до самозбалансування, що з часом сприятиме зменшенню ролі НБУ у збалансуванні ринку та поверненню до плаваючого курсоутворення. Безумовно, режим плаваючого курсоутворення є кращим для економіки та фінансової системи. Але лише за умови, якщо країна не функціонує в умовах повномасштабної війни, що породжує ситуацію з хронічним чистим попитом на валюту з боку приватного сектору. Зараз перехід до повноцінного плавання мав би цілком очікувані небезпечні наслідки. Тому наразі залишаємося в межах керованої гнучкості та не плануємо перехід до плавання. Принаймні до формування стійких передумов для збереження стійкості ринку за такого переходу.”, – сказав Юрій Гелетій.
За його словами, НБУ не прив’язується до жодних часових рамок ані в питанні калібрування курсового режиму, ані в швидкості поступу Дорожньою картою валютної лібералізації. Регулятор орієнтується виключно на умови, які мають сформуватись для наступних кроків, щоб вони не генерували загрози для стійкості валютного ринку, курсових та інфляційних очікувань. Ключовим ризиком для подальшого повернення до “нормальності” залишається війна, її тривалість та інтенсивність. Цю складову економічного рівняння дуже важко спрогнозувати. Натомість вона впливає на всі інші складові: виробництво, експорт, імпорт, ринок праці, ділові очікування, інвестиційний клімат тощо.
“Наразі ми маємо достатній обсяг міжнародних резервів та досить потужний інструментарій, щоб залишатися в цьому режимі до моменту формування необхідних передумов для подальшого руху. Режим керованої гнучкості українцям, які ніколи не заглиблювалися в економічні процеси, може здатись на перший погляд тим сам, що й “плаваючий”. Чи відчуває взагалі на собі пересічний українець зміну курсоутворення гнучкий/плаваючий? Наприклад, коли НБУ зафіксував курс був простір для “карткового туризму” певний час”, – сказав Юрій Гелетій.
За його словами, розуміння дій центробанку дає можливість приймати кращі рішення, чіткіше бачити перспективу. Гнучке інфляційне таргетування, до якого Нацбанк перейшов у першій половині 2024 року, – це монетарний режим (не плутайте з валютним, там у нас керована гнучкість курсу) передбачає, що НБУ докладає всіх зусиль, щоб інфляція повернулася до цільового значення 5% на горизонті політики, не більшому за три роки. НБУ у своїх комунікаціях показує, як він буде виконувати це завдання – за рахунок збереження контролю за інфляцією в цьому році, попри її очікуване прискорення, та повернення її до зниження вже наступного року.
Це зі свого боку багато каже про майбутню ситуацію на валютному ринку. Напрям руху курсу визначають зміни на ринку, однак НБУ обмежуватиме коливання курсу, які загрожуватимуть виконанню цієї основної цілі. Тобто можна очікувати, що якогось армагедону на валютному ринку не станеться, а також що інфляція буде обмеженою і вже не повертатиметься до тих значень, які ми мали, наприклад, у 2022 році. Знаючи цю інформацію, людині вже легше планувати свій бюджет, планувати якісь покупки, робити заощадження. Тому, підсумовуючи, зазначу, що подібні меседжі, на мою думку, безумовно важливі для ринкових гравців, але так само вони мають значення і для бізнесу, і для населення.
У проєкті бюджету на наступний рік уряд заклав курс на рівні 45 гривень. Наразі готівковий та офіційний курс перебуває в межах 41 гривня 30 копійок – 41 гривня 80 копійок. Юрій Гелетій наголосив, що НБУ не публікує курсових прогнозів.
“НБУ ніколи не прив’язується до курсового показника в бюджеті. Це виключно розрахунковий показник для зведення бюджету. Наше завдання – зберегти стійкість валютного ринку, щоб обмежити прискорення інфляції в цьому році та повернути її до нашої цілі 5% у найближчі роки”, – сказав заступник голови НБУ.
Дефіцит гривні зростає
Кінець жовтня на валютному ринку України мине під знаком закінчення розрахунків бізнесу з бюджетом та наближення звітної дати. Причому представникам практично всіх секторів української економіки доведеться перегрупувати свої фінансові ресурси, щоб забезпечувати гривнею майбутні бюджетні платежі. Причиною таких тектонічних перегрупувань стане набуття чинності ресурсного законопроєкту, яким підвищуються податки заднім числом, із 1 жовтня (документ досі перебуває на підписі у Президента). За розрахунками ініціаторів цих змін, новації мають дати бюджету ще цього року додаткові 30 млрд грн. Якщо це так, то в жовтні ця сума, теоретично, може досягти 7−10 млрд грн, які платникам податків доведеться вийняти зі своєї кишені та бізнесу. Фінансовий аналітик Олексій Козирев вважає, що оскільки заккумулювати такі величезні суми для розрахунків із бюджетом основної частини клієнтів банків буде проблематично, тому їм доведеться ці ресурси готувати вже заздалегідь. Це підвищить попит на гривню на ринку.
Окрім цього, з 11 жовтня відразу на 121 млрд грн підвищилися нормативи резервування для банків, що також збільшило потреби самих фінустанов у гривні. В результаті можна говорити про деякий дефіцит гривневих ресурсів, який підстрахує нацвалюту на всіх сегментах фінансового ринку, зокрема, й на валютному. Адже потреба у гривні у банків для виконання підвищеного нормативу резервування призводить до:
- мін обсягів вкладень у депозитні сертифікати (їх обсяги поступово дедалі активніше знижуватимуться);
- збільшення портфелів куплених банками ОВДП (переважно за рахунок бенчмарк-облігацій, що входять до покриття нормативу резервування, що зріс).
У результаті небезпечний навіс зайвої гривневої ліквідності у банківській системі все ж таки дещо скорочується, що допомагає Нацбанку в підтримці гривні на валютному міжбанку. Певну інтригу вносить вже зараз майбутнє засідання Правління Нацбанку щодо облікової ставки та грошово-кредитної політики. Воно відбудеться 31 жовтня. Інфляція вже досягла 8,6% у річному вимірі (станом на 1 жовтня). І це ще без додаткового «палива», яке зростання цін отримає вже найближчим часом:
- рішення Верховної Ради щодо підвищення податків та зборів, що переважно буде зашито бізнесом до цін на товари та послуги;
- традиційний інфляційний період — листопад-грудень, коли на ринок виходять значні обсяги бюджетних грошей;
- збільшення військових витрат держави;
- запуск опалювального сезону та зростання імпорту енергоносіїв, що тисне на курс гривні на міжбанку. А це, у разі зростання курсу долара та євро, зі свого боку, призводить знову до зростання цін на імпортні товари та послуги.
