Уряд на засіданні 12 листопада схвалив проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності Бюро економічної безпеки України». Про це повідомив представник КМУ у ВР Тарас Мельничук.
Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законів України з метою поширення їх окремих положень на Бюро економічної безпеки України, а саме:
- надати право службовим особам підрозділу дізнання або уповноваженим особам іншого підрозділу БЕБ, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, звертатися із запитом до державних спеціалізованих установ про отримання висновку спеціаліста при зʼясуванні обставин вчинення кримінального проступку;
- передбачити розкриття страховиком на письмову вимогу БЕБ інформації, що становить таємницю страхування у разі початку кримінального провадження стосовно фізичної особи або посадових осіб юридичної особи;
- доповнити повноваження військово-цивільних та військових адміністрацій повноваженням щодо сприяння діяльності БЕБ;
- надати право тимчасовій слідчій комісії ВРУ залучати до участі в розслідуванні працівників БЕБ.
Верховна Рада планує розширити підстави для розкриття банківської таємниці
Верховній Раді рекомендували прийняти в цілому законопроєкт №9235 щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або безвісти зниклою за особливих обставин. Документ розробили для забезпечення законодавчих передумов включення до переліку підстав розкриття банками банківської таємниці випадків застосування санкцій, зазначених у рішеннях уповноважених органів державної влади, розгляді справ щодо захисту інтересів України як держави, а також вжиття нотаріусами заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Про це повідомили у пресслужбі Апарату ВРУ.
Вказується, що комітет з питань правової політики 22 жовтня ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти в цілому законопроєкт №9235 щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Зміни внесуть до Цивільного кодексу та законів «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність» та «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Цими змінами, зокрема, пропонується:
- визначити порядок встановлення нотаріусами опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також особи, зниклої безвісти за особливих обставин,
- розширити перелік осіб, яким банки розкриватимуть інформацію, що становить банківську таємницю, зокрема, передбачити її розкриття на запити нотаріусів для вчинення нотаріальної дії з вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Загалом у разі прийняття законопроєкту реалізація його положень дозволить близьким особам, зокрема, членам сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою чи зниклою безвісти за особливих обставин, отримувати від нотаріуса свідоцтво про встановлення опіки над майном вказаних осіб, а також забезпечити захист прав та інтересів України в закордонних юрисдикціях під час розгляду справ, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України.
Що говорять в НБУ про розкриття банківської таємниці
Збереження банківської таємниці залишається одним із принципових завдань Національного банку України, яке набуває особливої актуальності у світлі інтеграції України до ЄС, де банківська таємниця також є важливою сутністю та інститутом. Про це 16 жовтня в інтерв’ю агенції “Інтерфакс-Україна” заявив голова НБУ Андрій Пишний.
“Банківська таємниця – це те, що визначає банківський сектор як окремий, можна сказати, пласт у соціальній взаємодії та одного із суб’єктів захисту демократії. Без банківської таємниці неможливо уявити ані ефективної банківської діяльності, ані довіри суспільства до легальної фінансової системи”, – сказав Пишний.
Він вказав, що наразі дискусія триває. Однак Пишний вважає, що цей допуск має бути чітко регламентованим, контрольованим, виправданим і в жодному разі не безлімітним.
