Жінка поповнила картку ПриватБанку на 400 гривень для подальшої оплати комунальних послуг. Однак, при вході у додаток Приват-24, вона виявила, що на її рахунку зникло 27 949 гривень. Ця інформація була викладена у рішенні Чернігівського районного суду Чернігівської області, опублікованому 17 листопада 2025 року.
8 грудня 2024 року, жінка, поповнивши картку для виплат на 400 гривень, зайшла в додаток Приват-24 і з’ясувала, що на картці для виплат немає коштів. У зв’язку з цим, вона звернулась до найближчого відділення банку. Там працівник усно пояснив, що 14 жовтня 2024 року з її кредитної картки було витрачено весь кредитний ліміт, а також стягнуто комісію за виконані транзакції і нараховано відсотки за користування кредитом. Кошти, які вона переказала на картку для виплат (400 гривень), були списані на погашення боргу по кредиту. 21 грудня 2024 року жінка подала заяву про шахрайство через додаток Приват-24 і письмово звернулася до поліції, подавши заяву до вже відкритого кримінального провадження про отримання кредиту 14.10.2024 та 15.10.2024 року в кредитній установі “Швидко Гроші” (ТОВ “Споживчий центр”), який вона також не оформлювала. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, розпочато досудове розслідування та визнано її потерпілою.
“Всі операції від 14 жовтня 2024 року по входу в систему дистанційного обслуговування “Приват-24” з подальшою зміною логіну та паролю були підтверджені IVR-дзвінками на фінансовий номер позивача, які вона успішно схвалила натисканням “1” та правильним введенням ПІН-коду картки для виплат. Вимоги щодо негайного повідомлення банку про виконання дій, як стверджує позивач, не були виконані. Спірні перекази з картки позивача були проведені 14 жовтня 2024 року, проте їй стало відомо про них лише 8 грудня 2024 року, а до банку вона звернулася лише 27 грудня 2024 року. Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України, кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду або у випадках, передбачених договором між банком і клієнтом. АТ КБ “ПриватБанк”, відповідно до закону та умов укладеного з нею договору від 5 жовтня 2022 року, правомірно провів дебетові перекази коштів на погашення простроченої заборгованості. Враховуючи законність дій відповідача, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні”, – зазначили представники ПриватБанку.
Розгляд справи
Суд з’ясував, що на фінансовий номер жінки були здійснені телефонні дзвінки від банку, які підтверджували здійснення операцій. Підтвердження здійснення переказу/операції клієнт банку повинен натиснути “1”, а для відхилення – “2”. Усі операції з 14.10.2024 року щодо входу в систему дистанційного обслуговування “Приват-24” та зміни логіну та паролю були підтверджені IVR-дзвінками, які жінка схвалила натисканням “1” і введенням ПІН-коду картки для виплат. Ці обставини було встановлено службовою перевіркою на основі її звернення. Зміну логіну в Приват-24 можна здійснити лише після входу до системи, для чого потрібний не тільки фінансовий номер, але й пароль або ПІН-код активної картки, які можуть знати лише клієнти. Перед зміною логіну жінка пройшла аутентифікацію за допомогою голосового меню IVR. Суд також враховує, що 14.10.2024 року на фінансовий номер вона отримала повідомлення про зміну пароля та логіну, що свідчить про те, що спірні операції були проведені з її відома. Крім того, факт відкриття електронного платіжного засобу в Приват-24 підтверджує, що контроль над операціями вона не втратила.
“Таким чином, банком була належно проведена автентифікація користувача під час здійснення спірних фінансових операцій. Відповідальність за ці операції покладається виключно на власника рахунку, тобто позивачку, оскільки згідно з Законом України “Про платіжні послуги” і Правилами, відповідальність за всі операції за карткою несе сам позивач, до моменту подання письмової заяви про блокування коштів. До моменту подачі такої заяви відповідальність за операції, що ініційовані з використанням платіжної картки, покладається на власника рахунку”, – підкреслюється в матеріалах справи.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Їй не вдалося довести, що кошти були переведені без її волевиявлення.
“Позивачка повідомила банк про факти транзакцій лише після їх проведення, 27 грудня 2024 року, тобто більше ніж через місяць. Тому вона має нести цивільну відповідальність за своєчасне повідомлення. Суд вважає, що позивачкою не доведено, що кошти були переведені без її волевиявлення. Наявність кримінального провадження не є підставою для звільнення від обов’язків, оскільки, відповідно до матеріалів справи, клієнтом не було вжито заходів для запобігання втрати картки чи використання інформації для ініціювання платіжних операцій. Таким чином, відповідальність за проведені операції несе лише клієнт”, – відзначив суд.
