Кличко обіцяє запустити прямий рейс Київ–Берлін, проте Укрзалізниця вимагає спочатку погасити борги за тарифи.

З Києва до Берліна знову буде можливість доїхати поїздом. Відповідний меморандум про співпрацю для відновлення прямого залізничного сполучення між українською та німецькою столицями підписали міські голови Віталій Кличко та Кай Веґнер. Про це стало відомо 14 листопада.

Прямий поїзд з Києва до Берліна курсував до 2012 року і користувався попитом. Проте після перегляду тарифів німецькою залізницею маршрут став нерентабельним, і його закрили. Реакція Укрзалізниці на цю новину була несподіваною.

“Мерії Києва та Берліна підписали меморандум… обіцяють прямий поїзд Київ-Берлін…. Ми вже готові. Але поруч із гучними обіцянками дуже просимо мерію Києва хоча б розрахуватись із залізницею за поїздки пенсіонерів (тільки з початку року це 32 млн грн, значно бідніші міста платять, а столиця — ніяк). Із Фастовом сполучаємо щодня, дуже не хочеться скасовувати на користь Берліна…”, – зазначили в ФБ-каналі перевізника.

Приміські перевезення — збиткові

Загальний операційний збиток Укрзалізниці від пасажирських перевезень складає приблизно 24 млрд грн на рік (з них 13 млрд грн — далеке сполучення, а 11 млрд грн — приміське). Якщо раніше він компенсувався прибутком від вантажних перевезень, то під час війни це неможливо. У 2023 році заборгованість місцевих органів влади перед АТ “Укрзалізниця” за пасажирських перевезеннях у приміському сполученні сягнула 287,89 млн грн, що становило 48,71% від загальної суми річної заборгованості. До 2016 року компенсацію за перевезення пільговиків покривала держава, але згодом витрати мають компенсуватися з місцевих бюджетів, що не відбувається на практике, тому майже все фінансове навантаження з перевезень лягає на Укрзалізницю.

Укрзалізниця назвала прибуткові та збиткові пасажирські маршрути

Укрзалізниця представила внутрішній аналіз пасажирських перевезень, за яким 56 з 98 регулярних маршрутів по Україні є збитковими.

Компанія розподілила маршрути на чотири групи за рівнем рентабельності:

  1. Прибуткові. Це переважно високошвидкісні та найбільш затребувані маршрути між великими містами, зокрема Київ — Дніпро, а також частина рейсів Київ — Львів, Київ — Харків та Київ — Одеса.
  2. Маржинально збиткові. Ці маршрути незначно близькі до нульової рентабельності, але зберігають мінімальні втрати. Серед них — Київ — Вінниця, Київ — Хмельницький, Київ — Запоріжжя.
  3. Збиткові та найбільш збиткові. До цих груп відносяться більшість маршрутів, переважно західні напрямки — Київ — Ужгород, Київ — Чернівці, а також частина міжрегіональних рейсів, як-от Харків — Львів.

Збитковими виявилися навіть популярні “гірські напрямки”. Як пояснили в Укрзалізниці, перевезення в Карпатах здійснюються дизельним поїздами на складних ділянках, де немає великого вантажного потоку (за винятком діяльності Івано-Франківського цементного заводу). Фактично компанія підтримує всю гірську інфраструктуру виключно для пасажирських перевезень. Без цього соціального зобов’язання багато сезонних маршрутів (зокрема до Яремче та Ясіня) довелося б закрити, а інфраструктуру — демонтувати.

Ситуація з приміськими перевезеннями ще складніша — вони покривають менш ніж 10% витрат. Через брак ресурсів Укрзалізниця в гіршому випадку може бути змушена скасувати 501 приміський рейс.

Також в Укрзалізниці анонсували, що пілотний запуск програми “УЗ-3000” розпочнеться в грудні з прифронтових територій і проходитиме в два етапи. У мобільному додатку «Укрзалізниці» вже з’явився калькулятор кілометрів, який підраховує відстані попередніх подорожей пасажира. Саме за ці дані нараховуватимуться бонусні кілометри, які можна буде використати замість грошей. Також у додатку з’явиться спеціальний фільтр, що дозволить бачити окремі рейси, які можна оплатити кілометрами.