Жінка отримала дзвінок від особи, яка представилась працівником банку, щодо необхідності верифікації. Вона виконала певні вказівки, а згодом дізналася про оформлений кредит у розмірі 21 600 гривень у ПриватБанку. Це стало відомо з рішення Печерського районного суду Києва, опублікованого 12 листопада 2025 року.
22 вересня 2024 року невідома особа зателефонувала їй, представившись працівником банку, та повідомила, що потрібно пройти верифікацію й підтвердити код, який було надіслано на її телефон. Потім вона отримала повідомлення про кредит на свою банківську картку та зняття коштів на загальну суму 21 600 гривень. Списання грошей відбулося без її відома і на користь невідомого отримувача. Ці обставини стали причиною для звернення до суду з вимогою відновлення порушених прав.
Розгляд справи
Суду стало відомо, що 22 вересня 2024 року невідома особа зателефонувала жінці, представившись працівником банку, і сповістила про необхідність пройти верифікацію, повідомивши код, відправлений на її телефон. Після цього вона отримала підтвердження отримання кредиту на свою картку та зняття коштів на загальну суму 21 600 гривень. Списання відбулося без її згоди на адресу невідомого отримувача. Вона звернулася до поліції щодо шахрайських дій стосовно її особи. Заява про кримінальне правопорушення була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 23 вересня 2024 року. Провадження було порушено за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України. У розмові з представником банку вона повідомила, що йому телефонувала невідома особа, яка представилась менеджером банку, і що їй було сказано прийти з документами для верифікації, а також підтвердити надіслані повідомлення.
Рішення суду
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Як власниця картки, вона своєю поведінкою виявила доступ до свого рахунку або надала інформацію третім особам, що дало можливість ініціювати платіжні операції.
“Беручи до уваги все викладене, підстави для звільнення позивача від обов’язків належного виконання зобов’язань та дотримання умов банківських послуг відсутні. Позивачка повинна нести відповідальність за виконані платіжні операції. Таким чином, проаналізувавши норми матеріального права у зв’язку із встановленими фактами, суд дійшов висновку, що відповідач надав належні й допустимі докази для спростування аргументів позивача, і підтвердив, що позивачка, як користувачка картки, своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяла доступу до свого карткового рахунку або надала інформацію третім особам, що дозволило здійснити платіжні операції, у зв’язку з чим суд ухвалив рішення відмовити у задоволенні позову,” – відзначив суд.
