Чоловік дізнався, що на його квартиру накладено арешт. Він вимагав скасування цього обмеження від Ощадбанку, підкреслюючи, що не має боргів. Цю інформацію було викладено у рішенні Дніпровського районного суду Києва, опублікованому 4 листопада 2025 року.
З позовом до суду чоловік звернувся з проханням: «скасувати арешт (усунути заборону та інші обтяження) на квартиру, що належить йому на праві часткової спільної власності». 7 квітня 2025 року до суду були надіслані письмові пояснення від представника акціонерного товариства, яке обґрунтувало, що арешт на нерухоме майно був накладений під час виконання виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом Києва 26 січня 2005 року. У той же час у померлої жінки не було боргів перед банком, а також кредитор не пред’являв жодних вимог до спадкоємців відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України.
Розгляд справи
Суд з’ясував, що квартира належить подружжю в рівних частках згідно зі свідоцтвом про право власності від 11 вересня 1997 року. Смерть дружини підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 15 вересня 2021 року Київським відділом державної реєстрації. В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16 грудня 2024 року зафіксовано обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрований 26.10.2009 року. Обтяження було накладено на підставі рішення відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Київ.
17 червня 2024 року чоловік звернувся до Дніпровського відділу державної виконавчої служби з проханням зняти арешт з квартири. 15 липня 2024 року він отримав відповідь, що на виконанні перебував виконавчий лист з борговими зобов’язаннями колишньої дружини на суму 4 699 гривень. Однак подальші дії державного виконавця свідчать про те, що виконавче провадження було закрито і знищено.
Рішення суду
Суд задовольнив позов чоловіка, скасувавши арешт нерухомого майна, що належить йому на праві спільної часткової власності.
«Суд вважає, що позивачу належить 26/200 частки квартири, і виконуване провадження за участю боржника не перебуває в статусі відкритого у Дніпровському відділі. Відсутність запису в Єдиному реєстрі боржників щодо позивача підтверджує правомірність його вимог про скасування арешту, накладеного на підставі рішення від 16 жовтня 2009 року, тому його позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню», – підкреслив суд.
