В Україні до кінця січня 2025 року може відновитися робота одного з двох аеропортів – «Львів» або «Бориспіль». Остаточне рішення щодо польотів ухвалюватимуть в Офісі президента. Воно залежатиме від роботи протиповітряної оборони, ситуації з безпекою. Про це заявив старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон, пише “Інтерфакс-Україна”.
За словами Еллісона, в січні 2025 року очікується приблизно п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати з України. Наразі розглядається відновлення роботи одного з двох аеропортів – «Львів» або «Бориспіль».
“Думаю, якщо нам пощастить, то в січні 2025 року в нас буде п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати з України”, – сказав Еллісон.
За його словами, забезпечити механізми страхування для авіації буде простіше, якщо літаки почнуть літати з аеропорту “Львів”, але президент Володимир Зеленський наполягає на тому, щоб першим було відкрито міжнародний аеропорт “Бориспіль”.
“Президент зненавидить мене за те, що я це сказав, тому що він сфокусований на «Борисполі», проте початковий фокус – «Львів». Сім хвилин польоту від Польщі”, – заявив Еллісон.
Він зазначив, що пасажирські Airbus-320 і Boeing-737 також, як і невеликий пасажирський авіалайнер, потребуватимуть страховки мінімум на три чверті мільярда доларів. За словами Еллісона, остаточне рішення щодо польотів ухвалюватимуть в Офісі президента. Воно залежатиме від роботи протиповітряної оборони, ситуації з безпекою.
“Я продовжую говорити, що Львів набагато безпечніший за Тель-Авів. Людям не подобається, коли я так кажу, але я кажу”, – наголосив Еллісон.
Перспективи відкриття повітряного простору України
30 жовтня 2024 року Міністерство розвитку громад та територій за підтримки посольства США в Україні спільно з Державною авіаційною службою, Украерорухом, Командуванням Повітряних Сил та керівниками міжнародних аеропортів презентували дорожню карту з відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану. Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба наголосив, що збереження авіаційної інфраструктури — це стратегічне завдання.
“Це перше експертне обговорення, яке, як ми очікуємо, допоможе рухатись вперед у питанні створення умов для відкриття повітряного простору. Під час війни стратегічним завданням для нас є зберегти авіаційну інфраструктуру та кваліфіковані кадри, щоб коли прийде час, ми змогли відновити цивільні польоти максимально швидко. Зрозуміло, що це дуже складне питання як з погляду безпеки, так і з погляду взаємодії з усіма залученими сторонами. Саме тому ми підтримуємо майданчики, коли спільно з іноземними регуляторами галузі, авіакомпаніями, страховими, аеропортами та військовими напрацьовуємо спільний план”, – казав Кулеба.
На початку заходу Мері Елізабет Медден, економічний радник Посольства США в Україні, відзначила важливість підтримки України у зусиллях щодо відновлення цивільної авіації та готовність Сполучених Штатів Америки забезпечити експертну та технічну допомогу. Заступник міністра Сергій Деркач презентував покроковий план та потреби для часткового відкриття повітряного простору. Оцінку ризиків для цивільної авіації було підготовлено Державної авіаційною службою, документ презентував перший заступник голови Сергій Коршук. Про особливості забезпечення безпеки аеронавігації та готовність аеронавігаційної системи доповідав директор Украероруху Андрій Ярмак. Окрім цього, про готовність аеропортів розповіли генеральний директор міжнародного аеропорту “Бориспіль” Олексій Дубревський та генеральний директор міжнародного аеропорту “Львів” імені Галицького Тетяна Романовська. Механізми координації цивільної та військової авіації були презентовані Олегом Захарчуком, заступником командира Повітряного командування «Центр» з авіації – начальником авіації. До експертного обговорення долучились також Польське агентство аеронавігаційних послуг, авіакомпанії AirBaltic, Austrian Airlines, LOT Polish Airlines, SkyUp Airlines, Skyline Express, SprintAir, Supernova Airlines, Turkish Airlines, Wizz Air, компанії AerCap, Boeing, Marsh McLennan, Deloitte Ukraine та інші.
