Правління Національного банку 24 липня ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5%. Це допоможе зберегти стабільність валютного ринку й контроль над інфляційними сподіваннями, що сприятиме подальшому зниженню цінового тиску. НБУ підтримуватиме досить жорсткі монетарні умови, поки це буде необхідно для досягнення сталого зниження інфляції до цільового рівня 5% у довгостроковій перспективі.
“Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримує стабільність валютного ринку та контроль інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому зниженню цінового тиску. НБУ продовжить підтримувати досить жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно для досягнення сталого зниження інфляції до цілі в 5%,” – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
Нещодавно оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше збереження облікової ставки на рівні 15,5% (до IV кварталу 2025 року) та повільніше її зниження в порівнянні з прогнозом, опублікованим у квітні. Водночас НБУ вчитуватиме зміни в балансі ризиків і перейде до циклу пом’якшення процентної політики лише тоді, коли буде впевнений у відсутності загроз для стійкого сповільнення інфляції до цільового рівня 5%.
За словами Андрія Пишного, попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики виявилися ефективними:
- Ставки по строковим гривневим депозитам та ОВДП зросли, що призвело до підвищення попиту на ці фінансові інструменти.
- Чиста покупка валюти населенням значно знизилася, що підтримало стійкість валютного ринку і обмежило ціновий тиск.
- Умови кредитування залишаються близькими до доковідного рівня та найбільш доступними з початку повномасштабної війни, а динаміка кредитування залишається активною (темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу за останні місяці становили близько 30% у річному вимірі).
Україна має дефіцит фінансування на 2026 рік у $13 мільярдів, але НБУ проти «друку грошей»
За оцінками, Україна має непідтверджені потреби в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік на рівні близько $13 мільярдів, однак Національний банк не розглядає можливість покриття дефіциту бюджету шляхом емісії гривні. Як зазначив голова Нацбанку, загальні очікування зовнішнього фінансування на 2026 рік становлять $35 млрд, з яких наразі підтверджено отримання $22 млрд.
«Ми критично потребуємо міжнародної фінансової підтримки у достатньому та ритмічному обсязі», — зазначив Андрій Пишний.
Він висловив віру в те, що «пошук рішення триває, і є підстави вважати, що це рішення буде знайдено». Андрій Пишний також категорично заперечив можливість повернення до практики «друку грошей» для покриття дефіциту державного бюджету, як це було на початку повномасштабного вторгнення.
«Чи передбачає Національний банк відкриття каналу емісії для покриття дефіциту держбюджету? Ні, не передбачає… Емісійне фінансування бюджетного дефіциту наразі не розглядається», — підкреслив він.
Голова НБУ нагадав, що уряд та центробанк відмовилися від цієї практики на початку 2023 року. Натомість були зроблені зусилля для відновлення внутрішнього ринку боргу та впровадження інших заходів, які сформували «відповідний внутрішній резерв».
Інфляція почала знижуватися
Інфляція в Україні, як і очікувалося, досягла піку в травні та почала знижуватися в червні (14,3% рік до року). Водночас вона була вищою за прогнозовану, переважно через несприятливі погодні умови, що вплинули на пропозицію продуктів харчування. Сповільнення базової інфляції (до 12,1%) відбулося дещо швидше, ніж очікувалося. Все ще суттєвий фундаментальний ціновий тиск відображався через стрімке подорожчання продовольства та значні витрати бізнесу на сировину та заробітну плату.
“Ситуація на валютному ринку залишалася стабільною, завдяки попереднім заходам НБУ щодо зміцнення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, тоді як послаблення до євро мало незначний проінфляційний ефект. Динаміка інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції. За попередніми оцінками НБУ, у липні загальна інфляція може трохи зрости, в той час як базова інфляція продовжить знижуватися. У наступні місяці очікується, що інфляція вийде на шлях стійкого сповільнення,” – зазначив Андрій Пишний.
Водночас, зважаючи на значні втрати від війни й подальше перенесення зростаючих витрат бізнесу на ціни, погіршення прогнозів врожаїв та вплив фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження. Очікується, що інфляція сповільниться до 9,7% у 2025 році, 6,6% – у 2026 році і до цільового 5% – у 2027 році.
Зниженню інфляції сприятимуть заходи монетарної політики, поступове нарощування врожаїв, помірний зовнішній ціновий тиск та покращення ситуації на ринку праці на фоні стабільності валютного ринку та достатньої міжнародної фінансової підтримки.
Відновлення економіки триватиме
Фіскальні стимули, які забезпечувались міжнародним фінансуванням, продовжили сприяти економічному зростанню в першій половині року. Проте темпи цього зростання були стриманими через підвищення інтенсивності обстрілів та подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури й житла. Ці ж чинники вплинули на негативні міграційні тенденції, які підтримують напружену ситуацію на ринку праці. Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива й обмежили перспективи врожаїв, що, разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю, уповільнювало харчову промисловість та транспортну галузь, частина потужностей яких залишалась незадіяною.
У зв’язку з цим НБУ прогнозує, що відновлення економіки відбуватиметься повільніше, ніж торік: реальний ВВП зрости на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від ходу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування й економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках. Водночас, при швидкому нормалізації умов, приватні інвестиції та споживання можуть суттєво зрости й компенсувати ефекти швидкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть досягти 3-3,5%.
“Війна триває. Російська агресія продовжує загрожувати довгостроковому зниженню економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості бойових дій. Актуальним також є ризик недостатності зовнішнього фінансування, особливо за сценарію повільного зниження безпекових ризиків. Так, частина необхідної міжнародної допомоги на 2026–2027 роки наразі не є підтвердженою,” – сказав Андрій Пишний.
Серед можливих ризиків:
- виникнення додаткових бюджетних потреб, насамперед для підтримання обороноздатності;
- тривале пошкодження інфраструктури, особливо енергетичної;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій і подальший дефіцит робочої сили на внутрішньому ринку праці;
- суттєвіший, ніж нині оцінюється, негативний вплив погодних умов на цьогорічні врожаї;
- менш сприятливі зовнішні умови на фоні посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації, а також підвищена волатильність на глобальних товарних і фінансових ринках.
Разом з тим, за даними НБУ, зберігається ймовірність реалізації декількох позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (включно з можливістю використання частки заморожених російських активів) та зусиллями міжнародної спільноти щодо забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики заплановано на 11 вересня 2025 року відповідно до затвердженого графіка.
