З 1 січня до 31 березня в Україні триває кампанія з декларування доходів та статків чиновниками за 2025 рік. Директор юридичної компанії “Тацій і Партнери”, доктор філософії в галузі права Дарина Косінова, висвітлює специфіку подання щорічних декларацій та акцентує увагу на важливих аспектах.
Щорічна декларація є ключовим інструментом для контролю майнового стану публічних службовців і подається усіма чиновниками, що займають посади, пов’язані із зобов’язанням декларування. Ця декларація охоплює повний календарний рік – з 1 січня по 31 грудня включно. У 2026 році публічні службовці звітуватимуть за 2025 рік, і крайній термін подання заявок – 31 березня 2026 року.
Вся інформація про майно, доходи, фінансові зобов’язання та інші дані, що підлягають декларуванню, фіксується станом на останній день звітного року – 31 грудня 2025 року. При заповненні щорічної декларації публічний службовець обов’язково повинен вказати свій статус, вибравши одну з двох позначок:
- “я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування” або
- “я припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення)”.
Прожитковий мінімум (для працездатних осіб – наразі 3280 грн) має важливе значення в системі декларування, оскільки багато порогових значень для обов’язкового декларування залежать від нього. Наприклад:
- подарунки вартістю понад п’ять прожиткових мінімумів (16 400 грн) підлягають декларуванню;
- грошові активи необхідно декларувати при перевищенні п’ятдесяти прожиткових мінімумів (164 000 грн);
- правочини та витрати повідомляються, якщо їх вартість перевищує п’ятдесят прожиткових мінімумів (164 000 грн).
Процедура подання електронної декларації
Процес подання декларацій для публічних службовців повністю цифровізований і здійснюється виключно через електронну систему Національного агентства з питань запобігання корупції. Щоб заповнити електронну декларацію, потрібно увійти до системи, скориставшись особистим кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Електронна система дозволяє Національному агентству автоматично перевіряти декларації на наявність формальних помилок, невідповідностей і підозрілих фінансових операцій, що значно підвищує ефективність антикорупційного контролю.
Для публічних службовців система декларування має зручний інтерфейс з покроковим заповненням форм, можливістю збереження чернеток, автоматичними підрахунками сум та перевіркою коректності введених даних.
Національне агентство активно закликає чиновників використовувати всі доступні інформаційно-технологічні інструменти, включаючи довідкові матеріали, відеоінструкції та приклади заповнення типових ситуацій. Система також попереджає про можливі помилки або неповноту інформації ще на етапі заповнення, що дозволяє декларанту виправити недоліки до моменту офіційного подання.
При виборі виду декларації в електронній системі публічний службовець обирає один з трьох варіантів – щорічна, при звільненні або кандидата на посаду – залежно від обов’язків, що виникають згідно зі статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Важливою особливістю системи є можливість внесення виправлень. Якщо публічний службовець виявить помилки або неточності після подання декларації, він має право подати виправлену версію. При поданні виправленої щорічної декларації чиновник може змінити статус щодо продовження чи припинення діяльності, якщо в первинному поданні була допущена помилка або змінилися обставини. Для службовців, що займають кілька посад, є спеціальні правила. Якщо одна з посад пов’язана з високим рівнем корупційних ризиків, в розділі інформації про суб’єкта декларування вказується саме така посада.
Що потрібно декларувати
Система декларування містить детальні вимоги до інформації, яка повинна відображатися в декларації. Публічні службовці зобов’язані декларувати:
- Об’єкти нерухомості незалежно від їх вартості, включаючи квартири, будинки, земельні ділянки та гаражі, що належать їм або членам їх сімей на праві власності, або знаходяться в оренді чи користуванні. Для кожного об’єкта потрібно вказати його вид, площу, місцезнаходження, вартість на момент набуття та права на нього. Об’єкти незавершеного будівництва також підлягають декларуванню, навіть якщо вони не введені в експлуатацію або їхнє право власності не зареєстроване.
- Цінне рухоме майно декларується, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів. Це можуть бути твори мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби, дорогоцінне каміння, дорогоцінні метали у зливках. Транспортні засоби декларуються, незалежно від їх вартості, включаючи автомобілі, мотоцикли, водний транспорт та літаки. Для кожного транспортного засобу зазначається його вид, марка, модель, рік випуску, ідентифікаційний номер та вартість.
- Фінансові активи та зобов’язання. Публічні службовці повинні декларувати цінні папери, зокрема акції, облігації, інвестиційні сертифікати, корпоративні права в юридичних особах, як зареєстрованих в Україні, так і за кордоном. Якщо чиновник є кінцевим бенефіціаром або контролером юридичних осіб або трастів, інформація про них також має зазначатися в декларації.
- Нематеріальні активи, включаючи об’єкти права інтелектуальної власності та криптовалюти, також потребують декларування. Для криптовалют потрібно вказати вид, кількість, вартість на момент набуття, а також ідентифікатор у системі обігу віртуальних активів і дані про постачальника послуг.
- Доходи чиновників декларуються у повному обсязі, включаючи заробітну плату, гонорари, дивіденди, проценти, страхові виплати, пенсії та соціальні виплати. Подарунки також підлягають декларуванню, якщо їх вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, а для грошових подарунків – якщо сукупний розмір подарунків від однієї особи протягом року стає вищим за зазначену межу.
- Грошові активи декларуються, якщо їх загальна вартість на кінець звітного періоду перевищує п’ятдесят прожиткових мінімумів. Це включає готівкові кошти, банківські рахунки, депозити та внески. Публічні службовці також мають декларувати всі фінансові установи, в яких мають рахунки або на яких зберігаються кошти, незалежно від суми.
Члени сім’ї публічного службовця, зокрема подружжя та неповнолітні діти, також підлягають декларуванню у частині, що стосується їхнього майна, доходів та фінансових зобов’язань. Чиновник несе відповідальність за достовірність та повноту інформації про членів своєї сім’ї. У декларації необхідно надати відомості про кожного члена сім’ї, включаючи їхні персональні дані, майно, доходи та рахунки у фінансових установах.
Неподання декларації, несвоєчасне подання або внесення завідомо неправдивих відомостей є підставою для адміністративної відповідальності у вигляді значних штрафів. У випадках систематичного порушення може настати кримінальна відповідальність.
Отже, у 2026 році публічні службовці підготують звіти за 2025 рік, а крайній термін подання – 31 березня 2026 року.
“Для публічних службовців у 2026 році декларування є питанням дотримання процедур: правильного вибору виду декларації, дотримання термінів та повного відображення інформації згідно з законодавчими вимогами”, – підкреслює директор юридичної компанії “Тацій і партнери”, доктор філософії в галузі права Дарина Косінова.
