Обрання Дональда Трампа президентом США може мати і негативні для України наслідки. Зокрема, його команда може значно скоротити фінансову допомогу Україні. У коментарі Інформатору ексрадник Президента Зеленського, економіст Олег Устенко застерігає, що Уряд та Верховна Рада мають вже думати, як скоротити видатки майбутнього держбюджету, щоб прожити стабільно 2025 рік. Це резонує з позитивним настроєм Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який не відчуває проблему.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль досить жваво та оптімістично повідомляє про те, що “в Уряду є абсолютне розуміння, як закрити дефіцит бюджету на 2025 рік”. Також в Уряді продовжать працювати над тим, щоб українські товари ввозили в країни ЄС без мит та квот. Очікують і на позитивний результат від реформи Митниці, яка може збільшити доходи бюджету.
“Продовжуємо програму з МВФ, Ukraine Facility з Європейським Союзом. Отримаємо від країн G7 та ЄС $50 млрд від використання заморожених російських активів. Країна буде мати кошти на фінансування армії та всіх пріоритетних видатків бюджету”, – обіцяє очільник Кабміну.
Втім, перспективи не такі райдужні. За словами економіста Олега Устенка, дефіцит держбюджету України на 2025 рік складає принаймні 35 млрд доларів. Досі було зрозумілим, що зарезервоване фінансування з декількох важливих джерел. Перше джерело – це Європейський Союз – 12,5 млрд євро (або це 13,5 млрд дол.). Україна зможе отримати наступного року 2 млрд дол від МВФ. Є сподівання, що щонайменше 5 млрд дол. Україна зможе запозичити на внутрішньому ринку. Це означає, що у базовому сценарії у нас є 20 млрд дол. для покриття дефіциту бюджету у 2025 році.
“Можна вважати, що при додатковій активності з боку Міністерства фінансів України на внутрішньому ринку можна буде залучити дещо більше коштів. Але абсолютний максимум – 10 млрд дол. Тому вже маємо 25 млрд дол для покриття дефіциту у 35 млрд дол.”, – наголошує колишній радник Президента України.
До виборів у США очікувалося, що американці продовжать надавати фінансову не військову допомогу Україні у тому ж обсязі, що раніше. У 2024 та 2023 роках вона складала близько 8 млрд дол. Відповідно якщо адміністрація Трампа та Конгрес не погодяться продовжувати виділяти такі суми, українському Уряду доведеться економити. Команда Трампа неодноразово заявляла про необхідність взагалі скорочення всіх витрат. Реалізація подібних обіцянок може вплинути і на Україну.
“Але зараз, коли будуть відбуватися зміни у Білому домі, то ризики, пов’язані з можливим неотриманням в повному обсязі фінансової допомоги зі США, зростають. Максимізація цих ризиків з боку можливості отримання фінансування від США в такому обсязі, як був раніше, означає, що потрібно буде переходити до сценарію “Б” – перегляду видаткових частин нашого бюджету”, – наголошує економіст.
За словами Олега Устенка, видатки на безпеку та оборону у держбюджеті 2025 року залишаться на поточному рівні або навіть будуть збільшені. Особливо враховуючи те, що ми зараз знаходимося в тяжких умовах у достатньо гарячій фазі війни.
“Єдине, де можна шукати компроміс, це все, що не стосуєть безпекових і оборонних програм. Якщо кошти від США або не надійдуть наступного року або надійдуть у меншому обсязі, це відкриває додатковий дефіцит державного бюджета на рівні біля 2% ВВП. Вирішити питання буде достатньо складно. Політики будуть намагатися зберігати видаткову частину бюджету в такому ж обсязі, як вона зараз запрограмована. При цьому навіть зараз вони знаходяться під шквалом критики того, що частина програм соціального спрямування або заморожена, або по ній не збільшуються видатки, або недостатньо збільшені видатки відносно інфляції. Відповідне це рішення достатньо складне, але перехід до плану “Б” буде означати, що треба переглянути до другого слухання державного бюджету у Верховній Раді не безпекову видаткову частину та пріоретизувати витрати. Для того, щоб виділити ті витрати, які просто не можна змінювати, і ті, які можна буде додатково змінювати”, – попереджає економіст.
На думку Устенка, треба буде виокремити витрати, які можна скоротити у цьому році, але зберегти їх як такі. Також треба буде виділити додаткову групу того, що можна або перенести на наступні періоди часи (включаючи кінець року 2025-го або навіть на 2026 рік). Відповідно до цього країна зможе забезпечувати фінансову внутрішню стійкість.
В першу чергу, можуть скоротити всі видатки, які не відносяться до соціально важливих. Додаткову підтримку сільського господарства, програми підтримки садівництва, конярства. Є програми інвестиційного спрямування, але це не відносяться до безпекової частини витрат – там може відбуватися скорочення.
В іншому випадку збільшення дефіциту державного бюджету буде означати значне бажання щодо можливої монетизації цього дефіциту. Це додаткове друкування коштів, яке буде означати збільшення рівня інфляції та вихід її за межі тих параметри, які зазначені у держбюджеті на 2025 рік. Єдиний вихід – це скорочення витрат та пріоритизація їх, щоб сконцентувати допомогу на найбільш вразливих вертсвах населення.
“Навіть якщо цього не буде вистачати, потрібно буде братися за інші видатки, які згідно нашого законодавства є соціально захищеними. І там єдина можливість – це перегляд ступеню індексації цих видатків та перенесення індексації на дальні періоди часу. Я думаю, це важливо було б робити зараз, щоб обмежити ризики недостатнього фінансування бюджету. Інакше потрібно буде або ставити на паузу видатки бюджету або переглядати їх вже протягом наступного фінансового року, що є більш небезпечним”, – вважає економіст.
