Чоловік втратив 49 500 гривень з кредитної картки. Він звернувся до банку з вимогою повернення коштів, але отримав відмову. Це питання стало предметом розгляду Тростянецького районного суду Сумської області, рішення якого було опубліковано 29 грудня 2025 року.
01.02.2025 року, на телефон чоловіка надійшло кілька смс-повідомлень від АТ «Ощадбанк» про тимчасове обмеження онлайн-платежів з рекомендацією звернутися до банку за посиланням. Після цього, без його відома, з рахунку були зняті 49 500 гривень. Чоловік одразу повідомив про незаконні дії в банк, що призвело до блокування рахунку. 02.02.2025 року поліція відкрила кримінальне провадження за ознаками правопорушення відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України. 07.04.2025 року чоловік звернувся до банку з проханням провести службове розслідування щодо несанкціонованого зняття коштів. Після цього, в липні 2025 року, він отримав відповідь, що для виконання таких транзакцій використовувався одноразовий ОТР-пароль, надісланий на фінансовий номер телефону. Це свідчить про можливе розголошення його персональних даних.
19.08.2025 року представник банку подав відклик на позов, зазначаючи, що спірні операції були здійснені через мобільний додаток «Ощад 24/7», з використанням ОТР-паролів, що надходили на фінансовий номер клієнта. Реєстрація нового мобільного додатку також вимагала введення реквізитів картки та ПІН-коду, відомих тільки клієнту. Відповідно до цієї інформації, банк вважав, що чоловік розкрив дані третім особам, що призвело до незаконних переказів.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку у задоволенні позову, stated that він не вживав заходів для захисту інформації, що дозволяє ініціювати фінансові операції.
“З огляду на обставини, суд дійшов висновку, що кошти з рахунку були переведені з використанням фінансового номера телефону та доступу до додатку «Ощад 24/7» за допомогою одноразових ОТР-паролів. Чоловік не вжив заходів для захисту даної інформації. Банк належно інформував його про всі фінансові операції, тому за відсутності підтвердження санкціонованості операцій, він не зобов’язаний нести відповідальність за такі дії. Відповідальність за нерозголошення інформації покладена на клієнта, тому позов не підлягає задоволенню”, – підкреслив суд.
