Міністерство соціальної політики підготувало законопроєкт для запуску з 2026 року другого рівня пенсійної системи. Для цього потрібно буде оптимізувати єдиний соцвнесок (ЄСВ) та податок на доходи фізосіб (ПДФО). Ставки цих податків підвищувати не будуть, розповіла міністерка соцполітики Оксана Жолнович в ефірі «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» 23 жовтня.
Мінсоцполітики підготувало декілька законопроєктів, зокрема щодо зміни в солідарній системі та запровадження другої – накопичувальної пенсійної системи. Вона буде обов’язковою, зазначила Жолнович. Обов’язкові внески на першому етапі реформи надходитимуть на рахунки Державного накопичувального фонду, який буде створений. Ідеться про відрахування 2% з ЄСВ. Тобто з 22% ЄСВ 20% йтиме у Пенсійний фонд, решта 2% – у новостворений накопичувальний. З ПДФО передбачається забирати 3%.
«Це не критично в рамках всієї держави, але буде спрямовано безпосередньо на рахунок родині, що потім теж повернеться в ту ж саму економіку, але не у вигляді податку, а у вигляді інвестиційного ресурсу», – зазначила Жолнович. Тобто на відміну від солідарної системи, де всі внески йдуть в «єдиний котел», це будуть відрахування на власні накопичувальні рахунки.
Старт другого рівня пенсійної системи запланований на 2026 рік, через три роки накопичувальні внески можна буде відраховувати не тільки в держфонд, а й у приватні пенсійні фонди, зазначила очільниця Мінсоцполітики.
«Ми ставимо запуск на 2026 рік, – каже Жолнович. – Але зрозуміло, що треба ж подивитися, як цей законопроєкт буде проходити в Верховній Раді».
Зараз документ обговорюють із Мінфіном та міжнародними партнерами, зокрема з МВФ і Світовим банком, тож поки його не виносять на громадські обговорення, пояснила міністерка.
В Україні вже не вперше намагаються запустити другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Лише під час повномасштабної війни вже було дві спроби.
Перший законопроєкт надійшов до парламенту ще в листопаді 2022 року, але не знайшов підтримки. Вдруге цю ідею у квітні 2023-го просувала очільниця комітету Ради з питань соцполітики Галина Третьякова, але знову до реалізації справа не дійшла. Той проєкт реформи мав схожий концепт із тим, що навела міністерка соцполітики. Ідеться про обов’язкові накопичувальні внески до новоствореного державного фонду. І додаткових відрахувань від працівників або роботодавців не передбачалось.
Плани про запровадження накопичувальної пенсії
Проєкт закону про накопичувальне пенсійне забезпечення № 9212 народні депутати у травні 2024 року повернули на доопрацювання. За словами Жолнович, в мінсоцполітики його доопрацювали, як радила Верховна Рада.
“Наша пенсійна система, як і системи багатьох інших країн, передбачає декілька складників: солідарну, обов’язкову накопичувальну, добровільну накопичувальну, ще хочемо запровадити професійну накопичувальну систему. Сьогоднішня система часто і багато піддавалася змінам. І через це обрахунок пенсії ускладнився. Наразі вона містить масу добавок і дотяжок, наприклад, враховується дотяжка до прожиткового мінімуму, дотяжка за стаж тощо. Люди вимушені йти до фахівців, щоб вирахувати свою пенсію, бо самому це зробити майже неможливо. І ми хочемо спростити цей механізм”, – сказала вона.
За словами мінистерки, наразі Уряд проєктує систему, яка враховуватиме два критерії: кількість років, які людина відпрацювала, і кількість внесків, які людина кожного місяця сплачувала. Це конвертуватиметься у певну кількість балів. Відповідно вартість кожного бала дорівнюватиме 30% від середньої заробітної плати в конкретному році. Отже, якщо ви пропрацювали 35 років й отримували середню зарплату кожного місяця такою, як вона тоді була, то можна буде сподіватися не менше як на 30% свого заробітку в солідарній пенсійній системі. Крім того, виводимо гарантію, якщо ви пропрацювали мінімум 15 років і зайшли в пенсійну систему, то точно маєте право на 30% від мінімальної заробітної плати в тому році.
