У 2016 році Національний банк України ухвалив рішення про ліквідацію Фідобанку, який займав 22-ге місце за активами серед українських фінансових установ. У зв’язку з цим Фонд гарантування вкладів змушений був компенсувати вкладникам 1 мільярд 838 мільйонів гривень. Записи телефонних розмов в.о. заступниці голови НБУ Катерини Рожкової свідчать про те, що вона була обізнана з проблемами банку, проте не вжила жодних заходів.
Проблеми Фідобанку стали відомі ще у 2015 році, коли до НБУ перейшла Катерина Рожкова, що стала директоркою департаменту банківського нагляду. Цей підрозділ займається моніторингом стану комерційних банків та взаємодією з ними, а також розробляє рекомендації і заходи впливу у разі виявлення порушень.
За підсумками 2015 року Фідобанк закінчив рік зі збитками в 1,4 мільярда гривень. У 2016 році банк погодив план докапіталізації, і для його реалізації сума, необхідна для початку року, зменшилась вдвічі. Банк належав Олександру Адарічу, хоча в пресі без підтвердження фігурували імена емігрантів, зокрема Юрія Колобова – колишнього міністра фінансів та Олександра Януковича – сина колишнього президента. У березні 2016 року Адаріч повідомив, що знайшов інвестора, готового фінансувати банк, але вже у травні інвестор відмовився.
Фідобанк мав ряд порушень нормативів. Станом на 1 січня 2016 року, норматив достатності капіталу складав 8,49% (при вимозі 10%), а норматив поточної ліквідності на кінець третього кварталу 2015 року – 25% (при вимозі 40%).
Ці показники не покращились і в 2016 році. За перші три місяці банк залишався збитковим, з втратами 324 мільйони гривень, що було наслідком великих збитків від переоцінки валюти – 200 мільйонів гривень.
На початку 2016 року активізувались розмови про можливе банкрутство Фідобанку. НБУ сподівався, що банк об’єднається з Євробанком Адаріча, в який мав би вкласти кошти партнер родича тодішнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
У розмовах, опублікованих в інтернеті, Катерина Рожкова обговорює ситуацію в Євробанку з Адарічем, закликаючи його не виводити кошти з банку у готівку, адже “ми не доживемо до вашого злиття”. Вона також попереджає про кримінальну відповідальність у разі порушення правил фінансового моніторингу і висловлює сподівання, що Адаріч самостійно припинить порушення.
За даними НБУ, 12 травня 2016 року почався відтік коштів з рахунків юридичних осіб та інших банків у Фідобанку. Протягом двох днів клієнти вивели 200 мільйонів гривень. 16 травня банк все ж припинив обслуговування рахунків клієнтів, а повернення депозитів стало неможливим. Деякі джерела зазначали, що в цей час керівництво Фідобанку переводило активи до Євробанку, але це залишилось без підтвердження. НБУ підкреслив, що “виведення активів на пов’язані з акціонером установи не відбувалося”.
До 20 травня заборгованість перевищила 500 мільйонів гривень, що склало понад 9% зобов’язань Фідобанку перед клієнтами. Це стало аргументом для визнання банку неплатоспроможним, і НБУ ухвалив відповідне рішення 20 травня, ввівши тимчасову адміністрацію в установу. При цьому банк не звернувся до НБУ за кредитами для рефінансування.
На відміну від НБУ, Державна фіскальна служба виявила порушення, але лише через рік після виходу банку з ринку. Поліція відкрила кримінальну справу, за якою колишній власник та його підлеглі вивели з Фідобанку 1 мільярд 665 мільйонів гривень через видачу кредитів декільком компаніям. Також посадовці продали будівлі на 5690 кв. м за 170,4 мільйона гривень у 2015 році, зменшивши цінність активів банку. Всі ці дії призвели до визнання Фідобанку неплатоспроможним.
18 липня 2016 року НБУ ухвалив рішення про ліквідацію Фідобанку. Фонд гарантування вкладів змушений був виплатити 1 мільярд 838 мільйонів гривень компенсації по депозитах до 200 тисяч гривень для 97,7 тисяч вкладників (або 98% з усіх фізичних осіб). 2% інших вкладників отримали частину своїх коштів в межах 200 тисяч гривень, тоді як більшість зникли (загалом це 600 мільйонів гривень вкладів). Також бізнеси та юридичні особи втратили 3,3 мільярда гривень, компенсації для яких не передбачалося.
Цікаво, що Фонд гарантування вкладів і ДФС виявили порушення у “Фідобанку”, тоді як НБУ вважав, що ситуація вирішиться сама. Відсутня своєчасна реакція призвела до значніших втрат, ніж можна було б уникнути.
Дії Рожкової та її колег можуть бути правомірно кваліфіковані згідно ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість. Внаслідок необережності або халатності посадовців не виконано належним чином обов’язків, що призвело до серйозних наслідків. Збитки для державного Фонду гарантування вкладів склали сотні мільйонів гривень, а вкладники, зокрема бізнеси, втратили мільярди.
У травні 2016 року НБУ дав згоду на купівлю 50% Євробанку Адаріча братом тодішнього президента Казахстану Болатом Назарбаєвим. Однак уже у липні Євробанк також визнали неплатоспроможним, а в серпні вирішили ліквідувати. Казахські інвестори не встигли розпочати процедуру. Державне бюро розслідувань підозрює, що протягом 2009-2016 років з Євробанку вивели 420 мільйонів гривень, борги цього банку склали майже 1,45 мільярда гривень. Вкладникам – фізичним особам виплатили 217 мільйонів гривень.
І виникає питання до НБУ: чому не було достатньо уваги до Євробанку? Як показує практика, усі спроби Рожкової переконати Адаріча виправити ситуацію не призвели до впевненого результату.
Юристи мають можливість кваліфікувати дії Рожкової та співробітників НБУ, які займалися наглядом за Фідобанком і Євробанком, згідно ст. 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем. Якщо посадові особи НБУ свідомо не реагували на порушення, хоча мали юридичний обов’язок діяти, це може трактуватися як зловживання. За це передбачене покарання до трьох років тюрми, позбавлення прав займати певні посади до трьох років та штраф до 12 750 гривень.
У 2017 році Фонд гарантування вкладів опублікував цікаву інформацію. Вони з’ясували, що “на папері” активи Фідобанку оцінювались у 9 мільярдів 12 мільйонів гривень, тоді як фактична оцінка фахівців – 2 мільярди 157 мільйонів гривень, що свідчить про майже в 5 разів менше. Причинами такої різниці стали кредитування банком пов’язаних компаній, продаж ліквідної нерухомості за заниженими цінами та маніпуляції з “сміттєвими” цінними паперами. Фонд звернув увагу, що:
- Близько 80% активів банку (від заявленої вартості в бухгалтерській звітності) становили кредити юридичних та фізичних осіб. На початок березня 2017 року близько 93% кредитів (на суму 4 мільярди 248,08 мільйонів гривень) не обслуговувалися.
- Практично весь корпоративний кредитний портфель банку – кредити, видані пов’язаним особам. На початок березня 2017 року їхня заборгованість перед банком сягнула 1 мільярда 827,8 мільйона гривень.
З 2014 року банком було видано кредити 6 підконтрольним компаніям на загальну суму 2 мільярди 56 мільйонів гривень. Частково кошти повернули через передачу банку земель і рухомого майна, але ці об’єкти були оприбутковані за завищеною вартістю – щонайменше 60 разів. Наприклад, “на папері” земельні ділянки на 148,1703 м² оцінювались у 635,9 мільйона гривень, тоді як фактична вартість становила 10,3 мільйона гривень. Таким чином, через кредити пов’язаним особам та маніпуляції з вартістю заставного майна Фідобанку було завдано збитків на понад 1 мільярд 665,9 мільйона гривень.
Фонд гарантування вкладів встановив, що банк продав 43 об’єкти нерухомості за заниженням вартості. Загалом було виявлено 9 нікчемних правочинів на суму 584,3 мільйона гривень та 0,3 мільйона доларів.
Костянтин Ворушилін, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів, зазначив, що власники та топменеджери не намагалися врятувати Фідобанк:
“Вони не боролися за виживання банку, як повинні були. Так, десь намагалися ухвалити рішення, але врешті-решт прийняли усвідомлене рішення закрити банк, переклавши відповідальність на державу. При цьому вони активно виводили активи, використовуючи при цьому хитромудрі схеми, які мали за мету зменшити ризики судових позовів”, – підкреслив Ворушилін, говорячи про Фідобанк, “Михайлівський” та “Хрещатик”.
Незважаючи на свою участь у “банкопаді”, колишня заступниця голови НБУ Катерина Рожкова уникла покарання. Проте, за рішенням суду, їй доведеться виплатити 147,7 мільйона гривень Фонду гарантування вкладів через її діяльність у Платинум Банку у 2013-2015 роках, коли топменеджмент видалив кредити на 84 мільйони доларів пов’язаним компаніям, які згодом не повернули кошти, і банк зазнав збитків у розмірі 1,48 мільярда гривень. Слід залишити відкритими питання щодо інших епізодів діяльності пані Катерини.
