Нещодавно в соціальних мережах знову з’явилось відео, на якому полиця в поїзді впала на пасажира. Металевий елемент, що повинен витримувати вагу громадян чи їхнього багажу, просто відламався, завдавши травму людині. Цей інцидент стався у звичайному пасажирському вагоні, не старому радянському купе, а у відносно новому складі «Укрзалізниці». Компанія пообіцяла провести перевірку. У коментарях під відео можна знайти десятки аналогічних історій: дехто отримав удар від полиці, інші скаржаться на двері туалету, що зірвалися з петель, або на те, що металевий поручень відвалився під час руху. На перший погляд, такі випадки можуть видатися дрібницями. Але якщо наслідком є травма, ситуація переходить у юридичну площину.
Юридичні аспекти: пасажир і перевізник
Купуючи квиток на поїзд, автобус або маршрутку, пасажир фактично укладає угоду з перевізником, відому як «Договір перевезення». У Цивільному кодексі України цим угодам присвячена глава 64 «Перевезення».
Згідно зі статтями 908−909 Цивільного кодексу України, залізниця зобов’язується доставити пасажира в безпечних умовах до місця призначення, а пасажир — оплатити вартість квитка. Безпека є невід’ємною частиною послуги, тому будь-яка травма, отримана під час поїздки, може свідчити про порушення умов договору.
Крім того, у статті 1187 ЦКУ йдеться про те, що залізничний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки. Це означає, що його власник несе відповідальність за шкоду, заподіяну людям, незалежно від вини працівників. Компанія може уникнути відповідальності лише у випадку, якщо доведе, що подія сталася внаслідок непереборної сили або умисних дій самого потерпілого.
Отже, якщо полиця впала через зношене кріплення, неналежний технічний огляд або недбальство провідника, компанія відповідатиме за наслідки. Пасажир має право вимагати компенсацію, як матеріальної, так і моральної шкоди.
На практиці це означає, що будь-яка травма, що стала наслідком технічного стану вагона або некоректного використання обладнання, може стати підставою для позову. Тобто юридично полиця у купе — це не просто частина інтер’єру, а елемент, який підпадає під зону відповідальності перевізника.
Що робити, якщо полиця впала на вас
- По-перше, зафіксуйте подію. Не покладайтеся на те, що компанія автоматично визнає свою провину.
- Сповістіть провідника і вимагайте скласти акт про інцидент, зазначивши дату, номер потягу, вагон, купе та обставини. Якщо провідник відмовляється — зафіксуйте це на відео.
- Зробіть фото місця події та пошкодженої полиці. Зберіть контакти свідків, які можуть підтвердити ваші слова.
- У разі серйозності травми, викликайте швидку на станцію або зверніться до чергового лікаря на вокзалі.
- Навіть якщо травма не серйозна, відвідайте найближчу лікарню або травмпункт. Лікар має видати довідку про характер травми та її причину (наприклад: «травма голови внаслідок удару предметом»). Цей документ стане основою для подальшого звернення.
- Наступним кроком буде написання письмової претензії до компанії. Її можна подати у відділ перевезень або надіслати поштою, додавши фото, акти, медичні документи та формулюючи вимогу про компенсацію. Відповідь має надійти протягом місяця. Якщо відповіді не буде або вона буде негативною — можна звертатися до суду.
Докази в суді: процес та вимоги
Щоб отримати компенсацію, не достатньо лише заявити про випадок — потрібно ще довести причинно-наслідковий зв’язок: що травма сталася саме через дії або бездіяльність перевізника. Для цього варто мати:
- акт про подію — документ, який складає провідник або начальник поїзда. Якщо вони не бажають викладати цей факт, зафіксуйте його на відео або запросіть свідків;
- фото- та відеозаписи. Стан полиці, купе, номер вагона, травма — всі вказані дані можуть стати вагомими доказами;
- медичну документацію. Довідка про травму, лікарняний лист, чеки на лікування, призначення лікаря;
- свідчення інших пасажирів. Навіть кілька коротких свідчень очевидців можуть значно зміцнити вашу позицію;
- квиток. Він підтверджує ваше перебування у потягу і є доказом укладеного договору перевезення.
Юристи рекомендують не зволікати: чим швидше подасте заяву, тим легше буде зібрати докази.
Суд, розглядаючи справу, оцінює три ключові моменти: чи мала місце травма, чи підтверджена вона медично; чи перебував позивач у поїзді на момент події; чи могла несправність вагона або неналежний нагляд перевізника бути її причиною.
Судова практика: невеликі виплати замість реальної компенсації
Незважаючи на мільйони пасажирів та тисячі рейсів щодня, випадки, коли компанія справді виплачує компенсацію, залишаються поодинокими. Судова практика в Україні показує, що формально залізниця вважається джерелом підвищеної небезпеки, але практика виплат залишається символічною, оскільки суди часто зменшують розмір виплат через умисні порушення з боку потерпілого.
Також варто зазначити, що під час підготовки матеріалу виявилося, що знайти судову практику, пов’язану з відшкодуванням збитків пасажирам, досить складно. На прикладі кількох справ видно, що дехто з потерпілих отримав певні компенсації.
Одним із показових випадків стала історія пасажира поїзда «Дніпро — Трускавець», який разом з родиною став жертвою нападу у вагоні. Під час поїздки чоловік отримав травми, а його дитина залишилась без нагляду, в результаті чого сім’я зазнала морального стресу. Позивач вимагав 100 тис. грн компенсації на кожного дорослого і дитину, а також близько 10 тис. грн матеріальних витрат.
Суд визнав, що залізниця не забезпечила належної безпеки у вагоні, водночас підкресливши, що охорона пасажирів не є безумовною відповідальністю перевізника у нічних рейсах. В результаті компенсацію зменшили до 5 тис. грн за моральну шкоду.
Отже, українські суди визнають об’єктивну відповідальність перевізника, проте фактично намагаються захистити інтереси державної компанії. З одного боку, суди підтверджують, що залізничний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки і що компанія несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, незважаючи на провину. З іншого — застосовують зменшення сум виплат у разі, коли є вважання про співвину потерпілого чи «відсутність прямого причинного зв’язку».
Судова практика підтверджує: отримати компенсацію від перевізника можливо, але лише за наявності хорошої доказової бази та медичних підтверджень. Разом з тим, навіть у найочевидніших випадках сподіватися на значні суми не варто — система відшкодування залишається формальною, а не реальною.
