З оновленням порядку бронювання працівників усе більше роботодавців звертаються до цього механізму, прагнучи зберегти ключових співробітників та забезпечити стабільну роботу підприємств. Однак, навіть при врахуванні оновлених правил, підприємства можуть поставати перед труднощами та припускатися типових помилок під час оформлення документів для бронювання. Щоб запобігати цим ситуаціям, юристка ETERNA LAW Анна Мирошниченко розповіла про найбільш розповсюджені проблеми і їх можливі розв’язання.
Помилки у виборі кандидатів для списків
Однією з найбільш поширених помилок при бронюванні працівників є некоректний вибір кандидатів для подання на бронь. Чимало підприємств включають до списків осіб, які не є військовозобов’язаними або не перебувають на військовому обліку. Це включає працівників, у яких відсутня відмітка про взяття на облік або вони не зареєстровані на військовому обліку.
До списків на бронювання не слід включати:
- Осіб, що проходять військову службу;
- Військовозобов’язаних, які не підлягають призову під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- Військовозобов’язаних, не зареєстрованих на військовому обліку (особи, що досягли граничного віку, або визнані непридатними за станом здоров’я);
- Працівників, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством.
Тому, перед поданням списку працівників для бронювання, необхідно ретельно перевіряти їх військово-облікові дані. Також важливо враховувати, що не варто подавати на бронювання працівників, чия військово-облікова спеціальність є дефіцитною для Збройних Сил України.
Помилки у документах, поданих на бронювання
Існують різні категорії помилок, які можуть виникнути при поданні документів на бронювання. Однією з таких категорій є помилки у самих документах, які підприємства подають для бронювання своїх працівників.
Перелік необхідних документів для бронювання включає:
- список працівників, яких підприємство бажає забронювати;
- довідка про кількість військовозобов’язаних;
- обґрунтування, яке змінюється залежно від типу підприємства, що бронює працівників. У цьому документі повинно бути підтверджено, що роботодавець відповідає критеріям для бронювання працівників, а також, що дані про військовозобов’язаних у списку відповідають їхнім військово-обліковим документам.
До помилок цієї категорії можна віднести, наприклад, відсутність у списках інформації про військове звання або військово-облікову спеціальність працівників. Також роботодавці часто забувають зазначити в обґрунтуванні, що облікові дані військовозобов’язаних, вказані у списку, співпадають з їхніми військово-обліковими документами.
Ще одна типова помилка – це відсутність кваліфікованого електронного підпису при поданні документів в електронній формі, що також є обов’язковою вимогою. Роботодавці інколи припускаються помилок навіть у таких, на перший погляд, незначних моментах, як правильність написання прізвищ працівників або точне зазначення назви ТЦК, в якому вони перебувають на обліку. Такі помилки можуть стосуватися як дрібних орфографічних неточностей, так і більш суттєвих помилок, наприклад, неправильного вказування найменування територіального центру комплектування (ТЦК), до якого належить працівник.
Особливо важливо бути уважним при зазначенні ТЦК, оскільки після реорганізації військкоматів у нові ТЦК багато працівників, які раніше перебували на обліку у військкоматах, тепер мають облік у цих нових структурах. У такому випадку, якщо роботодавець вказує застарілу назву військкомату, це може спричинити відмову в розгляді документів.
Збільшення кількості військовозобов’язаних для бронювання
Згідно з загальним правилом, кількість військовозобов’язаних, які можуть бути заброньовані, має становити 50 % від загальної кількості військовозобов’язаних підприємства на момент подання списку. Однак, у разі наявності обґрунтованої потреби, ця кількість може бути збільшена.
Наприклад:
- у випадку необхідності забезпечення безперервного функціонування зазначених органів, виконання мобілізаційних завдань (замовлень), виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, які є критично важливими для потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- коли підприємство, установа чи організація мають критичне значення для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Таке перевищення має бути належним чином обґрунтоване. Процес бронювання працівників потребує ретельності та точності з боку роботодавців. Найпоширенішими помилками є некоректний вибір кандидатів, помилки в документах, неправильне зазначення даних ТЦК та порушення процедури подання документів. Для уникнення цих помилок слід уважно перевіряти військово-облікові дані працівників і дотримуватись встановленого порядку подання документів. Крім того, можливість збільшення кількості заброньованих працівників потребує належного обґрунтування.
Уряд вніс зміни до постанови про бронювання
З 1 грудня бронювання військовозобов’язаних знову відбуватиметься через портал Дія. Водночас усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв. Відповідні зміни Уряд вніс до постанови № 76. 15 листопада Уряд завершив аудит рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими. За результатами аудиту 95% від всіх критично важливих підприємств зберегли цей статус. Під час аудиту були виявлені такі порушення:
- Різке та необґрунтоване зниження зарплати працівникам після отримання підприємствам статусу критично важливого;
- Використання різних моделей для понаднормового збільшення чисельності заброньованих;
- Включення підприємств до переліку критично важливих, які по суті не є критичними для економіки.
На підставі даних аудиту Уряд вирішив оновити критерії бронювання, щоб механізм працював і на користь нашої обороноздатності, і на користь економіки. Алгоритм визнання підприємств критично важливими не змінюється. Як і раніше підприємство звертається до відповідного Міністерства або ОВА для отримання такого статусу. Уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності віднині узгоджуються Міністерством оборони та Міністерством економіки.
Для приватних підприємств встановлюється обов’язковий критерій — нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал повинна бути не менше 2,5 мінімальної зарплати (20 тисяч гривень на 15 листопада 2024 року). У працівника, якого бронюють, нарахована заробітна плата також має бути не менше 20 тисяч гривень. Впроваджується обов’язковий критерій для підприємств — відсутність заборгованості по сплаті усіх податків.
Підприємства, які захочуть забронювати працівника, повинні підтвердити відповідність чинним та новим критеріям. У них є на це понад три місяці — від публікації відповідної постанови до кінця лютого 2025 року. Після підтвердження критичності, підприємства повинні через Дію подати знову списки працівників для бронювання. До подачі оновлених списків, усі надані бронювання залишаються чинними. Бронювання працівників через Дію запрацює з 1 грудня. Сервіс усуває людський фактор та пришвидшує процес. Підприємствам забороняється бронювати працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають військово-облікових документів.
Усі рішення щодо визначення підприємств критичними обов’язково моніторитимуться з можливістю анулювання бронювання. Така опція буде передбачена у Дії. Щомісячно відбуватиметься моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам щодо середньої зарплати на підприємстві, рівня сплати податків та кількості військовозобов’язаних. Якщо буде встановлено, що підприємство не відповідає вимогам — на нього буде сформовано запит для надання пояснень. У разі негативного результату моніторингу підприємство буде позбавлене статусу критичного.
