Припинення карткових операцій та фінансовий моніторинг: юрист озвучив тривожні прогнози

Отримуєте гроші на картку і переживаєте через фінансовий моніторинг? З 1 жовтня 2025 року мали ввести нові суворі правила для всіх переказів, але їх раптово скасували. Чи означає це, що можна заспокоїтися? Аж ніяк. Банки продовжують посилювати контроль, а податкові органи отримують все більше інформації про ваші перекази. Адвокат Богдан Янків пояснює, що насправді відбувається і як уникнути блокування рахунку.

Національна стратегія доходів: план уряду щодо банківської таємниці

“Всі зміни довкола банківських рахунків, контролю переказів і фіскальних чеків – це не випадкові дії, а частина чітко спланованої державної стратегії. І важливо розуміти цей контекст”, – говорить Богдан Янків.

Офіційний план Міністерства фінансів: Згідно з Національною стратегією доходів, яку затвердило Міністерство фінансів України, протягом 2025-2027 років податкові органи отримають доступ до банківської таємниці з метою:

  • Виявлення податкових порушень
  • Уточнення ухилень від сплати податків
  • Контролю за джерелами доходів громадян

Чому це важливо зрозуміти: Це не “страшилка” чи тимчасова ініціатива – це довгостроковий план держави. Потрібно дивитися на ситуацію розумно: ймовірно, банківську таємницю відкриють рано чи пізно, тому звичайні перекази з картки на картку в нинішніх умовах не завжди є безпечними.

Що працює вже зараз: Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” № 2121-III, у статті 62 чітко зазначено, що Національний банк України може інформувати правоохоронні органи, якщо виявляються певні порушення на основі внутрішньої інформації.

Кого повідомляють:

  • Державну податкову службу
  • Бюро економічної безпеки
  • Національну поліцію (при підозрі у фінансуванні тероризму або відмиванні коштів)

Реальний приклад з практики: Один з клієнтів адвокатського бюро здійснював перекази з картки на картку на суму понад 700 000 гривень. Алгоритм спрацював наступним чином:

  • Банк заблокував рахунок
  • Національний банк помітив підозрілу активність
  • НБУ надіслав запит до податкової служби
  • Розпочалася податкова перевірка
  • Мета – стягнути 18% ПДФО + 5% військовий збір із суми неоподаткованих переказів

“Зараз єдине, що захищає більшість людей від масових донарахувань податків – це те, що масштабного розкриття банківської таємниці поки немає. Але держава активно рухається у цьому напрямку”, – зазначає Богдан Янків.

Що мало змінитися з 1 жовтня: скасовані нововведення НБУ

Вам, напевно, відомо з новин, що з 1 жовтня при переказі з картки на картку завжди буде чітко видно платника, отримувача та призначення платежу. Адвокат пояснює, що насправді сталося.

Що планував Національний банк: НБУ готував значні зміни до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів, виконання операцій з їх використанням та здійснення емісії, обігу та погашення електронних грошей, де планувалося:

  • Уніфікувати всі поля в платіжних системах
  • Запровадити обов’язкове відображення платника в усіх банках
  • Вказувати отримувача платежу без можливості анонімності
  • Стандартизувати призначення платежу
  • Розширити вимоги на еквайринг

Що мало змінитися на практиці:

ДО змін (теперішня ситуація):

  • У виписках може бути записано “Надходження коштів” без зазначення імені відправника
  • Не завжди видно, від кого конкретно прийшли гроші
  • Банк не може перевірити платника, якщо його дані не видні

ПІСЛЯ змін (як планувалося):

  • Обов’язкове поле “Платник” з ПІБ або назвою організації
  • Обов’язкове поле “Отримувач” з повними даними
  • Чітке призначення платежу
  • Повна прозорість для всіх банків

Що насправді прийняли: Замість суттєвих змін НБУ ухвалив спрощену версію, яка, по суті, не має значного впливу. Великих змін поки не відбулося.

Чому скасували: Виявляється, більшість банків ще технічно не готові до таких масштабних змін. Потрібен час для:

  • Модернізації IT-систем
  • Інтеграції між різними платіжними системами
  • Тестування нових протоколів

“Важливо усвідомити: це не скасування, а відкладення на деякий час. Рано чи пізно ці зміни все ж таки відбудуться, коли банківська інфраструктура буде готова”, – підкреслює Богдан Янків.