Шахраї підмінили SIM-карту Київстар, викрали 21 274 гривні та купили товар на 15 тисяч: рішення суду.

Жінка втратила доступ до свого номера Київстар, а також до мобільного додатку «Приват-24». Подальшими діями невстановлених осіб було збільшено кредитний ліміт на її кредитній картці, знято 21 274 гривень та здійснено покупку товару на суму 15 тисяч гривень через банківський сервіс «Оплата частинами». Цю інформацію викладено в рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, опублікованому 20 лютого 2025 року.

Жінка порушила зобов’язання за кредитним договором, і на 13.06.2021 року, беручи до уваги внесені кошти, її заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.12.2010 року становила 39 795 гривень, з яких 31 971 гривня — це основний борг, а 7 823 гривні — це заборгованість за простроченими відсотками. На сьогоднішній день жінка продовжує ухилятися від виконання своїх зобов’язань і не погашає заборгованість, що порушує законні права і інтереси банку. 15.04.2024 року громадянка заперечує проти вимог фінансової установи, аргументуючи цим тим, що, згідно з наданою роздруківкою станом на 23 березня 2019 року, у неї не було заборгованості. Проте, 23 березня 2019 року, перебуваючи за межами Ізмаїла, вона втратила доступ до свого мобільного номера та відповідно до мобільного додатку «Приват-24». Після цього невідомі особи збільшили кредитний ліміт на її картці, зняли 21 274 гривні та придбали товар за 15 тисяч гривень через «Оплату частинами». Жінка повідомила про незаконні дії з її карткою до банку та звернулася до поліції 24 березня 2019 року із заявою про кримінальне правопорушення. Ті самі відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і досудове слідство розпочато.

Яким було рішення суду?

Суд відмовив банку в задоволенні позову. Фінустановою не доведено, що жінка вчинила дії або бездіяльність, які призвели до втрати та незаконного використання її персональних даних. Вона виявила безпідставне списання коштів та своєчасно повідомила банк, враховуючи наявність кримінального провадження, яке намагається встановити особу, що незаконно заволоділа грошима.

“Банк зобов’язаний довести, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті та незаконному використанню персональних даних. У разі, якщо обставини не доведені, необхідно виходити з відсутності вини користувача у здійсненні спірних транзакцій. Коректний ввід даних для ініціювання платіжної операції може підтверджувати, що користувач не винен у втраті чи незаконному використанні своїх даних. За відсутності належних доказів, сумніви слід тлумачити на користь споживача, який перебуває у більш слабкій позиції у цих правовідносинах. Отже, оскільки позивач не довів, що відповідачкою були вчинені дії, які сприяли втраті даних, суд дійшов висновку, що немає правових підстав для задоволення позову”, – зазначив суд.