Стійкість валютного ринку – одне із завдань НБУ. Однак це не означає, що курс національної валюти буде незмінним. Стійкість ринку передбачає, що курс коливатиметься, водночас рівень цих коливань не перешкоджатиме зниженню інфляції до цілі 5%. Нині рівень міжнародних резервів відчутно перевищує їхній обсяг до початку повномасштабного вторгнення. Він залишиться достатнім для підтримання стійкості валютного ринку. Процес участі НБУ у валютному ринку побудований так, щоб курс визначався змінами в балансі попиту та пропозиції валюти. Для цього центробанк покриває структурний дефіцит валюти на ринку. Як результат, коли чистий попит (попит мінус пропозиція) на валюту зменшується, то гривня зміцнюється, коли зростає – гривня послаблюється. Те, що курс визначається ситуацією в економіці, дає змогу уникати дисбалансів, накопичення яких призводило б до валютних криз. Додатково НБУ згладжує надмірні коливання курсу, щоб зберігати стійкість ринку. Про це розповів директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.
Міжнародні резерви залишаються на рівні відчутно вищому, ніж до початку повномасштабного вторгнення
За словами банкіра, міжнародні резерви НБУ залишаються на рівні відчутно вищому, ніж до початку повномасштабного вторгнення. На 1 лютого 2022 року вони були 29 млрд доларів, з них чисті – 19 млрд доларів.
“Важливо враховувати, що у нас в умовах повномасштабної війни на валютному ринку є постійний дефіцит валюти. З іншого боку, у нас є міжнародна фінансова підтримка, яка надходить до держсектору і поповнює міжнародні резерви. Ці надходження до резервів НБУ використовує, щоб компенсувати структурний дефіцит валюти на ринку. І якщо продаж валюти Нацбанком упродовж року розподілений відносно рівномірно, то міжнародна допомога до нас надходить концентровано та нерівномірно (тобто в окремі місяці ми отримуємо більше, в інші – менше). Як наслідок, сам обсяг резервів коливається”, – каже Володимир Лепушинський.
У березні та серпні 2024 року обсяги міжнародної фінансової допомоги були досить значними, й, за підсумками цих місяців, резерви перевищили 40 млрд доларів. Однак у вересні сума допомоги була незначною, а у жовтні – близько 2 млрд доларів, тому ми побачили зменшення резервів. Водночас у листопаді-грудні очікується черговий сплеск надходжень, й, за прогнозом НБУ, обсяг міжнародних резервів до кінця року зросте до 43,6 млрд доларів. Їхній рівень залишатиметься достатньо високим і надалі.
Що буде з курсом гривні
“Коли ми говоримо про стійкість ринку, це не означає, що курс національної валюти буде незмінним. Від фіксації курсу ми відмовилися свідомо, адже такий режим провокує накопичення дисбалансів та ризиків. Стійкість ринку – це такий рівень курсових коливань, який не перешкоджатиме зниженню інфляції до цілі 5%. Звичайно, що така стійкість вимагає витрачання міжнародних резервів. Однак ураховуючи, що є постійний притік валюти, ситуація залишається під контролем”, – каже Володимир Лепушинський.
За його словами, особливих альтернатив збереженню стійкості валютного ринку немає. Значні й неконтрольовані коливання курсу та розбалансування очікувань аж ніяк не обмежували б попит на валюту. Навпаки, вони б стимулювали населення та бізнес її активніше купувати, а продавців валюти, зокрема експортерів, -притримувати її продаж. Це виснажувало б міжнародні резерви, оскільки вже суттєвішу різницю між попитом та пропозицією все одно доводилося б покривати НБУ. Саме тому збереження стійкості валютного ринку є нашим важливим завданням.
“У нас є суттєвий дефіцит державного бюджету, який значною мірою фінансується за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Коли уряд обмінює цю валюту в НБУ на гривню та далі здійснює видатки, ці кошти потрапляють в економіку й так чи інакше йдуть на валютний ринок. За таких умов ринок сам себе збалансувати не може. Відповідно необхідно створити канал покриття структурного дефіциту на валютному ринку – таким каналом і є продаж валюти з резервів, які теж поповнюються міжнародною допомогою”, – каже Володимир Лепушинський.
За словами банкіра, сам процес участі НБУ у валютному ринку побудований таким чином, щоб курс визначався змінами у балансі попиту та пропозиції валюти. Для цього, як ми вже проговорили, регулятор покриває структурний дефіцит валюти на ринку. Як результат, коли чистий попит (попит мінус пропозиція) на валюту зменшується, то гривня зміцнюється, коли зростає – гривня послаблюється. Те, що курс визначається ситуацією в економіці, дозволяє уникати дисбалансів, накопичення яких призводило б до валютних криз. Додатково до цього, Нацбанк України згладжує надмірні коливання курсу, щоб зберігати стійкість ринку.
Регулятор має оцінки, скільки необхідно продати на валютному ринку, щоб зберегти його стійкість. Враховуючи нашу теперішню специфіку, зокрема постійний дефіцит на валютному ринку, НБУ присутній на ньому щодня. Це переважно операції з продажу валюти. Однак в окремі дні треба згладжувати коливання в іншій бік, і навпаки купувати валюту.
“Курс гривні має відображати зміни в економіці. Саме тому за режиму керованої гнучкості курсу обмінний курс гривні визначається не директивно Національним банком, а змінами у балансі попиту та пропозиції на валютному ринку. Послаблення гривні у першій половині 2024 року було пов’язано зі зростанням чистого попиту на валюту. Це результат дії кількох факторів. Йдеться як про наслідки руйнування енергетики, збільшення видатків бюджету, значні потреби оборонного сектору, попит на валюту з боку аграрного сектору тощо, так і кроки з пом’якшення монетарної політики”, – каже Володимир Лепушинський.
Про валютні вклади та ймовірність включення «друкарського верстату»
Ставки за валютними депозитами НБУ не визначає. Українська валюта – гривня, тож облікова ставка регулятора впливає саме на гривневі інструменти. Що ж стосується валюти, то ставки за такими депозитами банки визначають, орієнтуючись на ситуацію на міжнародних ринках та на рішення центральних банків, які емітують відповідні валюти.
Завдання НБУ – захищати гривню як засіб платежу та заощаджень. Тому політика регулятора спрямовується на те, щоб національна валюта була привабливою. Взагалі гривня є критично важливою для безперебійної роботи економіки, і далеко не багатьом країнам вдалося зберегти власну валюту як засіб платежу та заощаджень в умовах війн. НБУ це забезпечив.
“Емісійне фінансування – це захід останньої надії, тобто останній з можливих заходів, коли всі інші можливості вичерпані. Це чітко розуміють наші внутрішні стейкхолдери та зовнішні партнери (відповідні пункти містяться у Меморандумі з МВФ). Наразі опція «друку коштів» не розглядається”, – зазначив Володимир Лепушинський.
Як раніше повідомляв Інформатор, з січня 2025 року впроваджуються нові вимоги до страхових посередників у межах Закону України «Про страхування». Нові вимоги до страхових посередників сприятимуть припиненню практики недобросовісної торгівлі страховими полісами, розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук.
