Впровадження концепції митного представництва, аналогічної тій, що функціонує в країнах ЄС, є головною концептуальною новацією євроінтеграційних змін до Митного кодексу України, прийнятих Законом України № 3926- IX від 22.08.2024 року. Митні брокери спільно зі своїми клієнтами самостійно обирають формат митного представництва. Декларування товарів можна буде здійснити за одним з трьох сценаріїв. Про це повідомили у пресслужбі Мінфіну.
Передбачено розділити, як митні брокери можуть представляти перед митними органами своїх клієнтів (імпортерів/експортерів): прямий митний представник, який діє в інтересах і від імені особи, яку він представляє; непрямий митний представник, який діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені. Митні брокери спільно зі своїми клієнтами самостійно обирають формат митного представництва. Залежно від обраного формату митного представництва розмежовуються права, обов’язки та відповідальність між митним брокером та його клієнтом.
Ключова відмінність між прямим і непрямим представництвом полягає в тому, що непрямий митний представник, подаючи митну декларацію від свого імені, хоч і в інтересах свого клієнта, стає декларантом, а значить несе солідарну разом з ним відповідальність за сплату митних платежів. Запроваджена раніше можливість для митних брокерів сплачувати митні платежі зі свого рахунку передоплати в інтересах клієнтів була елементом «непрямого митного представництва». До запроваджених змін у Митному кодексі України не було чітко розмежовано права, обов’язки та відповідальність митного брокера та його клієнта, в результаті чого:
- митні платежі по декларації сплачував як клієнт, так і митний брокер, хоча не був наділений правами платника податків,
- за правильність і достовірність декларування товарів відповідав митний брокер, а з документальною перевіркою приходили до його клієнта,
- надавав необхідні документи та інформацію клієнт, а до адміністративної відповідальності за недостовірне декларування могли притягти митного брокера.
Після запровадження даних змін декларування товарів можна буде здійснити за одним зі сценаріїв:
Сценарій 1. Самостійне декларування товарів імпортером/експортером від власного імені
- імпортер/експортер має в штаті навчених для забезпечення декларування товарів співробітників,
- розуміється в правилах митного контролю та оформлення,
- не хоче збільшувати власні витрати, залучаючи митного брокера,
- має ліцензовану програму для забезпечення декларування товарів.
Сценарій 2. Імпортер/експортер залучає прямого митного представника для декларування товарів від його імені
- імпортер/експортер не має в штаті співробітників, що можуть здійснювати декларування товарів,
- не розуміється глибоко в правилах митного контролю та оформлення (наприклад, не часто здійснює такі операції або делегує функціонал підрядникам),
- готовий залучити для цієї роботи підрядника (митного брокера),
- готовий нести повну самостійну відповідальність, шляхом чого зменшити винагороду підрядника,
- не має ліцензованої програми для забезпечення декларування товарів.
Сценарій 3. Імпортер/експортер залучає непрямого митного представника для декларування товарів від імені такого представника
- імпортер/експортер не має в штаті співробітників, що можуть здійснювати декларування товарів;
- не розуміється глибоко в правилах митного контролю та оформлення (наприклад, не часто здійснює такі операції або делегує функціонал підрядникам);
- готовий залучити для цієї роботи підрядника (митного брокера), сплативши йому більшу винагороду та розділивши з ним відповідальність.
Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт Мінфіну, що наближає Україну до повного застосування митного законодавства ЄС
22 серпня Верховна Рада прийняла в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (реєстр. № 10411 від 16.01.2024). Прийняті зміни є суттєвими за обсягом, проєкт Закону налічує близько 150 аркушів. Він наближає Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу та фактично завершує впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) у законодавство України. Це вкрай важливо для нашої країни на етапі переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Наступними великими змінами до митного законодавства України очікується прийняття вже нового Митного кодексу України, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі ЄС. Основні зміни, запропоновані законопроєктом:
- запровадити концепцію митного представництва, аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
- здійснити поступовий, протягом 18 місяців, перехід підприємств, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладається на митні органи, на систему авторизацій, аналогічну в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв та умов для всіх митних авторизацій (дозволів), більших можливостей для взаємозарахування перевірених митницею критеріїв для отримання наступних авторизацій*, зокрема АЕО;
- запровадити європейську модель типів митних складів та розширити перелік дозволених на них операцій. За рахунок цього митним складам надається можливість розширити спектр своїх послуг, зокрема поєднавши їх з митним представництвом і низкою авторизацій на митні спрощення та митні режими;
- розширити можливості для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану, в тому числі у разі наявності негативних чистих активів;
- запровадити європейський підхід щодо застосування митних режимів, зокрема: використання авторизацій для поміщення товарів в окремі митні режими, а саме: тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, імпорту (в частині процедури кінцевого використання); запровадження вимог до умов щодо зберігання документів та ведення облікових записів; запровадження механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури); розширення можливостей для переробної галузі: ширше використання еквівалентних товарів, запровадження можливості вивезення для здійснення окремих операцій з переробки за межами митної території України товарів чи їх складових, які знаходяться у митному режимі переробки на митній території України; розширення переліку дозволених операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, та чітке регламентування вимог до їх здійснення; завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму, особливості моніторингу відповідності умовам наданої авторизації для поміщення товарів у окремий митний режим;
- привести у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх зберігання під митним контролем;
- скасувати необхідність виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації (наприклад, між митним складом та авторизованим вантажовідправником або вантажоодержувачем в межах однієї території підприємства);
- розвинути пост-митний контроль та поєднати його із заходами митного аудиту: запровадження можливості електронного обміну запитами та документами, формування актів та довідок за його результатами, в тому числі через «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», посилення аналізу ризиків на етапі після завершення митного контролю та оформлення;
- удосконалити положення щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України на виконання заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки.
Крім того, для посилення антикорупційної складової в митних органах буде запроваджено: оприлюднення на офіційному вебсайті Держмитслужби знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів з дати їх прийняття; право митних органів обмінюватися інформацією щодо митної вартості товарів в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав. У результаті підготовки законопроєкту до другого читання з бізнесом та громадськістю додано низку ініціатив та уточнень, зокрема: надання переваги підприємствам, що отримали статус АЕО, у першочерговому прибуттю і перетині державного кордону, у тому числі з використанням інформаційних систем електронної черги; визначення термінів «облікові записи», «декларант», «утримувач товару»; розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів, а також поєднання цих положень з положеннями Податкового кодексу України; європейську концепцію вимог до зберігання товарів під митним контролем: замінено положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їх збереження; уточнено перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем; удосконалено положення щодо надання авторизації на митні режими; уточнено положення щодо використання еквівалентних товарів; врегульовано положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом; удосконалено положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.
Очікується, що запропоновані зміни наберуть чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. За цей час Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти. Проте окремі положення, такі як, наприклад, переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності із дня, наступного за днем опублікування Закону.
