Один з чоловіків отримав телефонний дзвінок від особи, що представилася працівником ПриватБанку. У результаті цього, з його картки зникла сума в 210 177 гривень. Цю інформацію містить рішення Шевченківського районного суду Львова, опубліковане 28 листопада 2025 року.
22 листопада 2022 року, перебуваючи в черговій частині військової частини, чоловік отримав дзвінок. Невідомий, представившись працівником Служби безпеки ПриватБанку, повідомив про налаштування системи безпеки для запобігання шахрайству та сказав, що його картка заблокована. Щоб підтвердити це, чоловік мав увійти в додаток Приват-24. Під час розмови співрозмовник точно назвав усі реквізити картки і суму на рахунку, яка становила 210 180 гривень — це були гроші, що виплачувалися йому як учаснику бойових дій. Виявилося, що картка дійсно заблокована, і працівник банку запевнив, що її розблокують. У чоловіка не виникли сумніви, що говорить із представником банку, адже той знав усі його анкетні дані та інформацію про баланс. Після розблокування картки, протягом двох хвилин почали зникати кошти через різні транзакції — від 205 гривень до 50 250 гривень — всього було 13 переказів, які становили 210 177 гривень. Чоловік не отримував жодних підтверджень або повідомлень від банку про ці перекази. Він одразу зателефонував на гарячу лінію й письмово повідомив банк про шахрайство, також звернувся до поліції. Незважаючи на численні запити до банку, 30 листопада 2022 року він отримав стандартну відмову у поверненні коштів, оскільки вважав, що не порушував умов банківського обслуговування. Ніхто з людей не отримував його пін-код та CVV-код, і він не користувався жодними сторонніми сервісами, тому вважав, що кошти були списані безпідставно.
18 січня 2024 року, банк надіслав письмове заперечення щодо позовних вимог, в якому стверджував, що всі входи в додаток Приват-24 до моменту спірних транзакцій були з пристрою iPhone і з телефонного номера клієнта. Це свідчить про те, що всі дії у Приват-24 здійснювались ним. Банк також наголосив, що спірні транзакції були підтверджені мікрокодами авторизації, отже, підтверджувались клієнтом. Свої заперечення щодо позову банк вважав обгрунтованими.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства ПриватБанку на користь чоловіка буде стягнено безпідставно списані кошти в розмірі 210 177 гривень, а також додаткові 3% річних – 5 286 гривень.
“Спірні транзакції не були ініційовані позивачем, вони були для нього нетиповими. У день здійснення спірних транзакцій позивач терміново звернувся до банку, гарячої лінії та поліції. Банк не вживав жодних заходів для зупинки переказів або повернення коштів, незважаючи на те, що гроші ще були на рахунку в резерві. Відповідач не навів жодних доказів, що підтверджують, що позивач сам ініціював ці транзакції або що він був відповідальний за втрату інформації, що дозволяє здійснювати платіжні операції. Навпаки, обставини свідчать про недостатні заходи безпеки з боку банку, що призвели до несанкціонованого доступу до коштів позивача. Витрати були здійснені не за його запитом, і він не може нести за це відповідальність. Суд встановив, що особа не володіла наміром робити такі перекази, а банк не ігнорував факт його звернення щодо скасування цих транзакцій. Таким чином, банк зобов’язаний відшкодувати завдані збитки в розмірі безпідставно списаних коштів – 210 177 гривень,” – резюмував суд.
